Конституційне подання, через яке Конституційний суд заблокував роботу Національного агентства з питань запобігання корупції, підписали 47 народних депутатів. Серед них є нардеп від 113 виборчого округу з центром у Сватовому Олександр Лукашев. Текст подання є у вільному доступі на сайті Конституційного суду за 6 серпня 2020 року.
Серед підписантів подання соратники Лукашева по партії «Опозиційна платформа — за життя» та двоє з депутатської групи «За майбутнє». Є серед них і відомі прізвища: Бойко, Кива, Медведчук, Шуфрич, Дунаєв, Рабінович, Королевська тощо. Але більше ніхто з нардепів від Луганщини це подання не підписував.
Фото: сайт Конституційного суду України
Що не так з цим рішенням Конституційного суду?
Після розгляду подання 27 жовтня Конституційний суд України скасував відповідальність за брехню в деклараціях і заборонив НАЗК їх оприлюднювати. Своїм рішенням Конституційний суд позбавив НАЗК доступу до державних реєстрів, необхідних для проведення спеціальної перевірки декларацій кандидатів на керівні посади. Без цієї перевірки жоден керівник державного органу не може бути офіційно призначений.
Фактично Конституційний суд заблокував реалізацію результатів місцевих виборів, оскільки призначення кандидатів, обраних на посади голів обласних, районних рад та їхніх заступників, можливе лише після проходження ними спецперевірок. 28 жовтня НАЗК на виконання рішення Конституційного суду закрило доступ до реєстру декларацій.
Сьогодні, 30 жовтня, доступ до декларацій та спецперевірок тимчасово відкритий. Про це пишуть на сторінці НАЗК. Водночас там заявляють, що наслідки шкоди, завдані антикорупційній системі, залишаються неймовірними.
Зокрема через рішення Конституційного суду України:
- електронні декларації фактично не можна перевірити;
- звільнені від відповідальності тисячі осіб, які вчинили корупційні правопорушення;
- НАЗК заборонено розглядати заяви про корупцію. Тобто питання викривачів знаходиться під загрозою;
- заборонено притягати до адміністративної та дисциплінарної відповідальності всіх осіб, які вчинили корупційні правопорушення та займають відповідальне та особливо відповідальне становище (судді, прокурори, народні депутати, тощо).
- НАЗК не може перевіряти звіти політичних партій, а отже фінансувати їх.
⏸ Антикорупційна система на паузі. Сьогодні завдяки ініціативі Президента та Уряду було тимчасово відновлено доступ до...
Опубликовано Національне агентство з питань запобігання корупції - НАЗК Четверг, 29 октября 2020 г.
Це рішення фактично дозволяє безкарно «брехати» в деклараціях. Окрім цього,згортання антикорупційної реформи в Україні ставить під загрозу євроінтеграцію країни і співпрацю з Міжнародним валютним фондом.
У суспільстві рішення Конституційного суду викликало резонанс. Кількасот людей зранку 30 жовтня прийшли до будівлі Конституційного суду України в центрі Києва, щоб висловити протест проти рішення суду про неконституційність статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за декларування недостовірної інформації.
У Державному бюро розслідувать ймовірний замах суддів Конституційного суду на захоплення державної влади
На фоні цих подій Державне бюро розслідувань України розслідуватиме ймовірний замах суддів Конституційного суду на захоплення державної влади. Про це пише Слідство.Інфо.
Правоохоронці зареєстрували кримінальне провадження щодо ймовірного замаху на захоплення влади суддями КСУ. Заяву подав нардеп від «Голосу» Ярослав Юрчишин. І написав про це у себе на сторінці у Facebook.
Він зазначив, що провадження зареєстрували за статтею Кримінального кодексу щодо замаху на захоплення державної влади або повалення конституційного ладу.
Кримінальне провадження по ст 109 (замах на захоплення влади) щодо суддів КСУ за моєю заявою, як депутат Голос...
Опубликовано Yaroslav Yurchyshyn Пятница, 30 октября 2020 г.
Це стаття 109 Кримінального кодексу України. У її третьому пункті йдеться: «Дії, передбачені частиною другою цієї статті, вчинені особою, яка є представником влади, або повторно, або організованою групою, або з використанням засобів масової інформації, — караються обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк з конфіскацією майна або без такої».
