У світі дуже багато фільмів. Є не надто цікаві, а є якісні стрічки. А є ще й такі фільми, які вже стали культовими. Стають вони такими через гарний сюжет, сценарій, зйомку та ще багато інших аспектів. Звичайно, нічого не буде без акторів. Вони - половина успіху.
Журналісти Сватове.City підготували для вас п’ять культових фільмів, в яких відомі сцени ‒ акторська імпровізація. Так, ви всі знаєте ці фільми, але класика є класика.
«Хрещений батько»
Рік: 1972.
Тривалість: 2 години 55 хвилин.
Історія фільму починається влітку 1945 і триває десять років. Італійсько-американська сім’я мафіозі дона Вито Корлеоне зі своїми традиціями та законами панує у великому Нью-Йорку. Сам дон Віто Корлеоне - головний у клані, і живе за жорстокими мафіозними поняттями. Проте закони та порядки великого Корлеоне влаштовують далеко не всіх, і його намагаються вбити.
Відомою фразою у фільмі є «Кинь пістолета. Захвати каннолі». І ця репліка є імпровізацію актора Річарда Кастелано, який згадав іншу сцену з фільму, де його дружина просить принести їй цей десерт. Спочатку фраза звучала «Кинь пістолета».
Також є імпровізацією і інша відома сцена з цього фільму. У ній де Віто Корлеоне гладить кота. Насправді у сценарії цього не було, а тварина потрапила на знімальний майданчик випадково.
«Красуня»
Рік: 1990.
Тривалість: 2 години 5 хвилин.
Культовий фільм про кохання між багатим чоловіком та бідною жінкою. Вів’єн залишається без даху над головою, тому змушена займатися проституцією. Якось у місто, де «працює» головна героїня, потрапляє бізнесмен Едвард Льюїс, який забажав собі саме Вів’єн. Вранці чоловік розуміє, що він не хоче, аби жінка йшла, тому пропонує їй за додаткову плату залишитися. Він її одягає, вчить хорошим манерам і робить все для того, щоб змінити її на краще. А жінка розуміє, що закохалася.
У фільмі є момент, коли Едвард дарує Вів’єн кольє, до якого вона намагається доторкнутися, а потім чоловік різко закриває коробку ‒ це імпровізація Річарда Гіра. Тому у персонажа Джулії Робертс така щира реакція.
«Тупий та ще тупіший»
Рік: 1994.
Тривалість: 1 година 53 хвилини.
Фільм на геніальність не претендує, але він точно культовий у жанрі комедії. Взяти хоча б акторів, які грають головних героїв ‒ Джим Керрі та Джефф Деніелс. Вони повністю зімпровізували сцену у машині, а саме пісню «найдративливіший звук у світі». До речі, саме цю сцену переглянули більше п’яти мільйонів разів на YouTube.
Сам фільм про двох тупих хлопців Ллойда та Харі. Вони нічим не займаються і живуть цілком примітивним життям. Але одного разу в аеропорту хлопці зустрічають дівчину Мері. Вона залишила свою валізу у аеропорту, тому головні герої, щоб завоювати симпатію жінки, вирішили повернути його. Та вони не здогадуються, що дівчина залишила валізу навмисно. А у справі фігурують бандити.
Так два друга відправляються у подорож на своїй волохатій машині. А дорогою на них чекають кумедні пригоди.
«Опівнічний ковбой»
Рік: 1969.
Тривалість: 1 година 53 хвилини.
Ця культова картина розповідає про хлопця з провінційного міста, який переїжджає до Нью-Йорка. Місто одразу не прийняло хлопця-ковбоя. Спочатку його дурять, потім у нього крадуть цінні речі, а далі взагалі виганяють з будинку.
На допомогу приходить такий же небагатий парубок, який обіцяє допомогти головному герою. Тепер вони разом будуть долати всі труднощі. А все заради того, аби дістатися до Флориди.
У цьому фільмі також є одна із найвідоміших імпровізованих сцен за всю історію кіно. Коли персонажі, яких грають Дастін Хоффман і Джон Вайт, переходять дорогу, водій таксі ігнорує заборону на проїзд і заїжджає прямо на знімальний майданчик. Дастін не розгубився. Він випустив цигарку з рота та почав кричати на таксиста: «Гей, я тут йду!». Сцена стала настільки культовою, що її пародіювали у десятках шоу та фільмів.
Стрічка «Опівнічний ковбой» отримала три статуетки «Оскар».
«Джанго Звільнений»
Рік: 2012.
Тривалість: 2 години 45 хвилин.
Леонардо Ді Капріо може подобатись чи не подобатись, але з тим, що він гарний актор посперечатися складно. У фільмі «Джанго Звільнений» Лео грає жорстокого работорговця Кельвіна Кенді. Герой Лео дуже емоційний, тому в одній із сцен актор занадто сильно б’є по келиху, який розбивається. Проте Леонардо не розгубився і дограв свою роль. Але це скоріш був випадок.
А от сцена, де Кельвін розмазує свою кров по обличчю іншої героїні уже імпровізація. У підсумку актору довелося накласти декілька швів.
А сама картина розповідає про Кінга Шульца. Він вбивця работорговців, який прикривається дантистом. Кінг звільняє раба Джанго і пропонує йому працювати разом та вбивати злочинців. Джанго погоджується, але не тільки через помсту, а і щоб знайти та звільнити свою улюблену жінку Брумхільду.
