Рік тому — 25 вересня 2020 о 20:50 на Харківщині під Чугуєвим розбився військовий літак Ан-26 з курсантами. У той вечір на борту перебували 27 людей, вижив один. Понад пів року тривало розслідування причин авіакатастрофи. За цей час слідство зібрало речові докази і провело експертизи. Шестеро посадовців отримали підозри, Державне бюро розслідувань передало справу до суду. Що зараз відомо про причини падіння літака пише «Суспільне».
У той день військовий літак Ан-26 виконував планові льотні навчання. О 20:43 бортовий механік повідомив, що з ладу вийшов лівий двигун, коли літак був у небі. Впродовж трьох хвилин екіпаж намагався посадити борт. Однак, не долетівши кілометр до аеродрому, літак розбився. Загинули 26 людей — 19 курсантів і семеро членів екіпажу. Один курсант вижив. Усіх, хто був на борту літака, президент посмертно нагородив «за зразкове виконання військового обов’язку».
Сьогодні — 25 вересня 2021, у роковини трагедії, на місці, де загинули льотчики, встановили камінь. На ньому написано, що згодом на цьому майданчику встановлять пам’ятний знак.
Як все відбувалося рік тому і що зараз відомо про причини катастрофи.
Перші дні слідства
На місце катастрофи вночі приїхало керівництво Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, військові, слідчі й експерти. Розслідувати справу почало Державне бюро розслідувань. Правоохоронці дослідили уламки літака, відео, яке знімали свідки авіакатастрофи. І провели майже півсотні перевірок. Фахівці здійснили ДНК-експертизи, після чого передали тіла загиблих родичам.
Спершу слідство розглядало чотири версії трагедії: технічна несправність літака, помилка екіпажа, помилка керівництва польотів, неналежна підготовка літака.
Голова Харківської обласної адміністрації Андрій Кучер заявив про те, що Ан-26 міг впасти після того, як пріоритет у посадці дали іншому літаку. За словами чиновника, попереду сідав інший літак, на борту якого перебував син командувача Повітряних сил. Тому літак з курсантами могли затримати на хвилину. Але проміжні результати слідства відкинули цю версію.
Через сім місяців розслідування
У Державному бюро розслідувань причини катастрофи з’ясовували сім місяців. Слідчі вивчили речові докази, допитали потерпілих. До суду передали 61 том справи. Військову, фоноскопічну і кілька допоміжних експертиз проводили у Київському науково-дослідному інституті.
Літак був технічно справним до моменту, коли відмовила система ПРТ-24 лівого двигуна — це встановила інженерно-транспортна експертиза.
«Це пристрій регулювання температури... Під час приземлення літака, під час попереднього польоту та розбігу для виконання наступного польоту і відбулася ця несправність, яка була б виявлена у разі польоту способом зарулювання і була б виявлена на етапі, коли літак ще був на землі, під час зльоту з місця. У випадку додержання цієї вимоги технічна несправність була виявлена своєчасно та екіпаж мав би можливість безпечно та вчасно припинити зліт», — сказав слідчий ДБР у справі Іван Пузиревський.
Причина катастрофи — сукупність порушень
Експерти вважають, що падіння літака могла спричинити сукупність порушень. Перше — «конвеєрний» спосіб злету під час навчань. Це коли літак після кожного кола сідає, але при цьому не зупиняється і не вимикає двигуни — фактично борт на швидкості прокочується смугою, а екіпаж у цей час міняється місцями і знову піднімається у небо. Для цього літака такий «конвеєр» не передбачений. Лівий двигун вийшов з ладу на шостому колі, і Ан-26 розбився.
«За умовами вправи літати (конвеєром — ред.) можна тільки на реактивних літаках. А на турбогвинтових (на Ан-26Ш — ред.) — не можна. Він повинен був сісти, заглушити двигуни, дочекатися, поки зупиняться пропелери. Один льотчик-курсант виходить, інший — заходить», — каже Олександр Рувін, директор київського інституту судових експертиз.
Друга причина — перевантаженість літака на понад тонну. На борту мало бути шестеро членів екіпажу, один штурман-інструктор і десятеро курсантів. Однак у літак посадили 20, чим порушили умови виконання вправи.
«У порушення вимог в літак посадили по два курсанта-штурмана. Це ж більше навантаження на двигуни під час зльотів і посадок», — зазначив Рувін.
Літак із курсантами виконував одразу дві тренувальні вправи: для штурманів і для льотчиків. За словами Рувіна, разом виконувати вправи вони не можуть. Але і майбутніх льотчиків, і штурманів попри заборону посадили в літак. Також експерт каже і про помилку екіпажу. За його словами, літаки типу Ан-26 можна безпечно посадити на одному двигуні.
Кого підозрюють винними у катастрофі
За результатами розслідування, підозри отримали шестеро посадовців: командувач Повітряних сил Збройних сил України Сергій Дроздов, командир військової частини А-4104 В’ячеслав Глазунов, керівник польотів Олександр Жук, заступник командира військової частини А-4104 Віктор Вовк, заступник командира військової частини з льотної підготовки Роман Куценко, в.о. начальника Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба Олександр Турінський.
За версією слідства, генерал Сергій Дроздов затвердив «конвеєрний» спосіб злетів, не погодивши його з виробником — тобто із заводом Антонов. За словами слідчого ДБР Пузиревського, Дроздов таким рішенням «створив враження, що такі польоти, незважаючи на те, що вони не передбачені керівництвом льотної експлуатації літака, є безпечним». Адвокат генерала вважає, що порушень у діях командувача Повітряних сил не було і додає, що у такий спосіб літаки експлуатуються «дуже давно, ще з радянських часів». Сам Дроздов з журналістами відмовився спілкуватися, пояснивши це тим, що він на лікарняному.
З посади командувача Дроздова у серпні 2021 звільнив президент Володимир Зеленський. Однак екскомандувач Повітряних сил вважає звільнення незаконним і подав позов до суду про оскарження указу щодо його звільнення.
Командувач Повітряних сил Сергій Дроздов
Ще один підозрюваний — керівник польотів Олександр Жук. У ДБР кажуть: «отримавши доповідь про несправність, він самозаспокоївся, заспокоїв керівний склад і жодної допомоги не надав». З журналістами ні підозрюваний, ні його захисник спілкуватися не погодилися.
На якому етапі справа зараз
Розглядати справу по суті суд почне лиш після того, як останні двоє підозрюваних з нею ознайомляться. Генпрокурорка Ірина Венедіктова заявила, що підозрювані навмисно затягують розгляд справи у суді.
«Ще 5 травня ми надали доступ сторонам до зібраних матеріалів. Завершили ознайомлення з ними наразі всі потерпілі та їхні представники, четверо підозрюваних та їх захисники, один підозрюваний та його захисник перебувають на завершальному етапі ознайомлення.
Разом з тим, підозрюваний, який вже звільнений з посади командувача Повітряних Сил Збройних Сил України, жодного разу до Державного бюро розслідувань не з’явився та не ознайомився із матеріалами досудового розслідування. Його адвокати затягують розгляд клопотання слідчого про встановлення строку для ознайомлення із матеріалами, заявляючи численні клопотання та відводи слідчому судді. Тому це клопотання не розглянуте вже упродовж більш як півмісяця...», — написала Венедіктова на своїй сторінці у фейсбуці.
Зараз залишається під нічним домашнім арештом заступник командира військової частини з льотної підготовки Роман Куценко. Заступника командира військової частини А-4104 Віктора Вовка відпустили під особисте зобов’язання, але з електронним браслетом. Олександр Жук під цілодобовим домашнім арештом. Керівнику університету Олександру Туринському пом’якшили запобіжний захід до особистого зобов’язання, а екскомандувач Повітряних сил Сергій Дроздов — без міри запобіжного заходу.
Жоден із підозрюваних своєї провини не визнає.
----
Читайте нас у Telegram. Підписуйтесь на наш канал Сватове.City.
Читайте Сватове.City у Facebook.
А ще ми є у Instagram.
Приєднуйтесь до нашого каналу на YouTube.
