Мабуть, ніхто і не сподівався що невеличке місто Рубіжне на Луганщині зможе затримати ворога на місяці, стягнувши на себе купу російської військової техніки та живої сили. І хоча більшу частину міста вже кілька тижнів топчуть ворожі чоботи, взяти повний контроль над Рубіжним вони не можуть.
Місто хіміків та переробників
Рубіжне — промислове місто. Його населення становить понад 50 тисяч мешканців. Місто розташоване в центральній частині Луганщини. Після 2014 року лінія розмежування з ОРЛО проходила за 40 кілометрів від Рубіжного.
Рубіжне багато років було під наглядом проросійських політиків. Два народних депутати України Юрій Бойко та Юлій Йоффе, які були в команді Януковича та Медведчука — вихідці саме звідси. Вони й "піклувалися" містом понад 10 років. Це, ймовірно, давало приводи думати ворогу, що місто не буде чинити спротив. А мешканцям і деяким владцям – що його не буде чіпати ворог, як це було у 2014.
Парк у Рубіжному до повномасштабного вторгнення росії
Але часи йдуть і все змінюється. Рубіжне зупинило російську військову машину, через це вона почала руйнувати місто вбиваючи сотні місцевих. Обстріли Рубіжного почалися на початку березня.
Пожежа у будинку у Рубіжному після обстрілу
Спроба захоплення
Після захоплення Старобільська та Сватового на початку березня росіяни посунулися в бік Рубіжного з двох напрямків: з заходу та півночі. Дуже швидко ворог взяв контроль над приміськими селами: Варварівкою та Кудряшівкою. Трішки пізніше над Старою Краснянкою. І почався штурм міста. Вдень та вночі безперервно ворог гатив з усіх калібрів, потроху просуваючись у бік центру міста. Спалюючи на своєму шляху житлові будинки та інші споруди, як от Палац спорту.
На допомогу регулярним збройним силам РФ кинули «кадирівців», щоб ті назнімали собі «відосів» та награбували майна рубіжан. Поступово, протягом березня, ворог отримав контроль над житловими районами північної та центральної частин міста, а також захопив усі адміністративні будівлі. На початку квітня в місто повернувся мер-втікач Сергій Хортів, який покинув місто з початком агресії та почав співпрацювати з ворогом.
Та зайняти промислову зону та житловий масив південної частини Рубіжного росіяни не можуть по теперішній час.
Карта орієнтовної ситуації в Україні станом на 20 травня
Хроніки атак
Ворог атакує частини міста, які підконтрольні Україні, щоденно. Зруйновано або пошкоджено майже 80% житла. «Прилетіло» у картонно-тарний комбінат, зруйновані потужності «Зорі».
Також окупанти спалили Палац спорту у Рубіжному.
Розбиті магазини, ринки, адміністративні та інші будівлі міста. Увесь світ облетіли світлини витоку азотної кислоти з пошкоджених під час російських обстрілів цистерн на хімічному заводі.
І таких хімічних атак було дві. Перша – 8 квітня, а через кілька днів, під час другої, хмару вітром віднесло на ворожі позиції. Росіяни у своїх ЗМІ писали, що українці травлять їх азотом.
Вибух цистерни з азотною кислотою у Рубіжному
Також у квітні був зруйнований новітній елеватор з зерном, який належав ТОВ «Голден АГРО». За інформацією голови Луганської ОВА Сергія Гайдая в ньому зберігалося близько 30 тисяч тонн пшениці.
Супутникові знімки знищеного елеватора у Рубіжному, де зберігалося 30 тонн зерна
Евакуація і депортація
Ніхто не знає точної кількості людей: які виїхали, які залишилися у місті і яких силоміць вивезли. Серед усіх міст Луганщини з Рубіжного евакуація була найскладніша. Майже з першого дня евакуаційні потяги перестали проходити через Рубіжне. Найближчій залізничний вокзал розташований у Лисичанську, що за 25 кілометрів. Але до нього треба ще було добратися. Люди самотужки долали ці відстані.
Згодом евакуація таки запрацювала. Це трапилося через кілька тижнів від початку бойових дій, коли за справу взявся Голова Сєвєродонецької РДА Роман Власенко, якого було відряджено наводити порядок у Рубіжному. Пункт збору людей на евакуаційні автобуси організували до будинку культури «Південний», що на околиці. Але для багатьох шлях з центру Рубіжного до автобусів став нездоланною перепоною.
З моменту окупації росіяни стали на КАМАЗах вивозити рубіжан до Старобільська і далі в росію. Багато людей так пропало безвісти, бо в них відразу відбирали засоби зв'язку. Декому вдалося зі Старобільська втекти й вибратися в безпечні міста України. Вони й повідомляють про депортацію.
Без гумдопомоги
У перші тижні війни у місті працював гуманітарний штаб. Але ворог заблокував роздачу гуманітарки усім нужденним. Натомість росіяни почали завозити свою і на телевізійну камеру роздавати людям. За цією справою помітили й мера-зрадника Хортіва.
Розграбовані лікарні та знищені адмінбудівлі
Жодні українські установи в місті не працюють. Колаборант Хортів співпрацює з ворогом. 4 березня Голова Луганської обласної військової адміністрації у зв'язку зі зникненням Сергія Хортіва з міста призначив керувати Рубіжним Романа Власенка - голову Сєвєродонецької РДА.
Роман Власенко
31 березня Президент України створив Рубіжанську міську військову адміністрацію Сєвєродонецького району Луганської області та призначив на посаду начальника Андрія Юрченка, який займає її по теперішній час. Юрченко - особа не публічна. Він не веде сторінок у соціальних мережах та телеграм-каналів, тому інформації про нього практично немає.
Усі адміністративні будівлі та житло у Рубіжному загарбники пограбували. З лікарні вивезли все новітнє обладнання. Зрадник Хортів розповідає, що він мер, але офіційної інформації про окупаційну владу поки немає.
Військові на захисті Рубіжного
Те, що Рубіжне тримається майже три місяці, – це заслуга бійців ЗСУ та інших українських захисників. Створення загонів територіальної оборони з місцева влада провалила.
Оборона на останньому подиху
Ворог стягнув до Рубіжного велику кількість військової техніки та живої сили, тому захищатися щодня стає все важче. Росіяни просуваються все далі, захоплюючи нові території у місті.
Головна ціль ворога на Луганщині — Сєвєродонецьк, а Рубіжне вже майже три місяці окупантів стримує. Тому загарбники не економлять на кулях, снарядах, бомбах та ракетах, спрямовуючи все це на захисників міста. Рубіжне майже зруйноване.
Підкріплення захисникам надати дуже складно, бо з трьох сторін місто оточене росіянами, а з четвертої тече Сіверський Донець. Минулого тижня з метою стримання ворожого наступу наші військові підірвали підірвані усі мости через річку Борова, яка тече між Рубіжним та Сєвєродонецьком.
Зруйнований автомобільний міст через річку Борова, який з'єднує Рубіжне і Сєвєродонецьк
Рубіжне – місто, яке тримає оборону з останніх сил. Нульовий рубіж Луганщини зараз проходить як раз через Рубіжне. Та воно таке не одне, окупанти знищили тут майже всі будівлі, як і в фронтовій Мар'їнці, ворог постійно обстрілює Велику Новосілку та Гуляйполе, старається захопити сусідній Сєвєродонецьк й взяти під контроль район Барвінкове, що на Харківщині. Але ці міста мужньо тримають оборону.
Форпости української незалежності
- У Запорізькій області кісткою у горлі ворога вже майже три місяці стоїть Махновська Дуга у Гуляйполі. Близько 100 років тому в місті теж точилися бої, а Нестор Махно створив свою анархістську «Вільну територію». Подробиці читайте в матеріалі.
- Росіяни, зрозумівши, що захопити Донбас в лоба не вдасться – вирішили його оточити. Та на шляху ворога стало Барвінково, яке багато тижнів руйнує плани загарбників. Як встояла громада на Харківщині читайте за посиланням.
- Сусідній Сєвєродонецьк у 2014 році вже був під окупацією російських сил. Тоді йому пощастило без великих руйнувань повернутися під український прапор. З того часу статус міста дещо підвищився — зараз він обласний центр Луганщини. Майже три місяці місто вважається головною мішенню в Луганській області для росіян. Як воно тримається читайте в матеріалі.
- Всі вісім попередніх років Мар'їнка майже щоденно була в новинах, бо вона розташована на лінії розмежування з ОРДО. Але з початком повномасштабного вторгнення росіян в Україну на голови місцевих щоденно стало летіти понад 500 ворожих бомб та снарядів. Оборона Мар'їнки заважає росіянам просунутись уперед та оточити Донецьку область. Як захисники витримують навалу окупантів читайте за посиланням.
- Невелике селище міського типу Велика Новосілка на Донеччині не стало під прапор чужинців у 2014 році завдяки добровольчим батальйонам. Не може підкорити його ворог і у 2022-му. Чому селище у Волноваському районі так цікаве росіянам та чому вони від початку війни не можуть його захопити читайте в матеріалі.
Редакція Сватове.City щиро дякує всім захисникам України й Рубіжного зокрема за їх волю, витримку та героїзм. Ми пишаємося вами.
Підписуйся на нас в Telegram. Наша група в Facebook
