Юлія працює вихователем у дитячому садку, а Сергій — механік на залізничному вокзалі. Здавалося б, звичайна пара, але до весілля їх розділяла відстань в 1300 кілометрів. Вони зустрічались шість разів, доки чоловік не сказав: «Все, годі!»
Юлія та Сергій Зуб разом вже п’ять років. Вона з Волині, він — з Хомівки Сватівського району. Юлії було 20 років, а Сергію — 23. Зустрілися випадково у 2014, на весіллі родичів у Волині. Хлопець їхав до брата, але гостем був з боку нареченої, але то заплутана історія.
— Ми якось всі кучкувалися, а він сам був, бо майже нікого не знав, — пригадує Юлія. — І мені так захотілося його розважити, потанцювати з ним. Я просто очей не могла від нього відірвати. Це напевно і називають коханням з першого погляду.
А Сергія вразила рішучись дівчини та її вогонь в очах. Тому вдома знайшов Юлію у соціальній мережі і написав їй. Так і почали спілкуватися. Через місяць зустрілися у Києві. Це було їх перше побачення. І Сергій так соромився та хвилювався, що в нього руки тремтіли.
— Ми тоді сиділи, а я все думаю, між нами 1300 кілометрів, а ми тут зустрілися на середині шляху. — розповідає Юлія, яка, здається, і досі не може в це повірити.
Сергій приїзджав до Юлії ще чотири рази, а на шостий запропонував одружитися. Хлопець мав приїхати до, тоді ще дівчини, на день народження. А приїхав на день раніше. Юлія гуляла містом і відчула як її позаду обіймають. Сергій подарував їй квіти, каблучку та й випалив: :"Все, годі! Скільки ми ще не будемо разом?" Дівчина відразу погодилась.
Весілля гуляли на Волині, а там традиції відрізняються від східних. Наприклад, до весілля наречений не може бачити наречену, проте іншого житла у Сергія не було, тому майбутнє подружжя спало в одному будинку. Та друзям чоловіка це не завадило викрасти Юлію. Святкували в ресторані, до другої ночі.
Сергій вирішив, що жити вони будуть у нього, а Юлія і погодилась.
— Всі тоді так хвилювалися. Був 2014 і війна тільки починалася. Але моя мама сказала всім — хай їде. Руйнувати моє щастя вона не збиралася, тому відпустила мене жити до чоловіка. — говорить Юлія.
Пара обвінчалася
Так почалось їх подружнє життя. Юлія влаштувалася вихотователем до дитячого садку «Веселка», а Сергій вже працював механіком на залізничному вокзалі. Через два роки у подружжя Зуб народився син.
— На першому обстеженні нам сказали, що буде хлопчик. Ім’я сину обирали разом. Навіть папірці з номерами писали, — каже Юля.
Та ім’я, яке витягли не сподобалось. Тому сина назвали Владиславом.
В декреті Юлія почала займатися манікюром. Спочатку для того, щоб дівати кудись вільний час, потім стала заробляти цим. А тепер графік залежить від сина, якому вже два роки, і вся увага потрібна йому.
Сергій захоплюється акваріумами. Завів рибок і черепаху. Доглядає за ними сам.
Запитую, як відсвяткували пара святкувала свій перший День закоханих, Юлія дивиться на чоловіка:
— Та звідки я знаю? — жартує Сергій.
Відсміявшись, кажуть, мабуть, у ресторані. Спочатку святкували удвох, а тепер втрьох. Без зайвих надмірностей, просто та по-сімейному.
Але Юлія пам’ятає найромантичніший вчинок, який для неї робив чоловік. На минуле день народження жінки Сергій сказав, що має вийти на роботу замість колеги. Але сам поїхав до Куп’янська та привіз кошеня.
— Просто дістав з-за пазухи пухнастий комок. Я була в шоці, — говорить Юлія.
Ще сім’я Зуб люблять подорожувати. Мандрують з сином. Вони вже побували у семи містах — Київ, Харків, Урзуф, Бердянськ, Святогірськ, Ковель, Хмельницький.
— Для нас відпочинок та невелика відстань — вже подорож, — розповідає подружжя.
Весь вільний час проводять разом, відпочивають, переглядаючи серіали.
— Та сильно не відпочинеш, коли в тебе маленька дитина, — кажуть батьки Влада.
