Пишу пост про допомогу. Думала, що впораюся самотужки, аж ні. Боргів нахапалася, як собака бліх, а тварин, яких залишили господарі, на вулицях Сватового все більше і більше. І всі вони хочуть їсти. Йде осінь, і природно, що тварини “наїдають жир”, тому корму треба все більше.
Про це розповідає волонтерка Олена Котляр.
“Завтра подруга їде в Старобільськ, сказали, що там є інтернет. Тому пишу пост, їй віддам свій пристрій, щоб оприлюднила. Зараз ніч. Десь гупає, собаки істерять, страшно, в грудях як грудка льоду. А це ще майже не починалося”, - пише волонтерка.
Жінка на своєму подвір'ї надала притулок 80 котам і 13 собакам. Та кожного вечора під ворота приходить ще з десяток псів та котів. Вона вже не рахує їх, просто виставляє їжу і все. Ще п’ятьох собак та котів волонтерка годує в покинутих сусідніх подвір'ях. Їхні господарі просили, коли виїжджали звідси.
“Машину, на якій по мікрорайонах міста ми розвозимо їжу, тварини вже взнають по звуку двигуна. Ніколи не думала, що буду бачити такий жах. Котів та собак в місті стільки, що холоне кров в жилах. І душать сльози, бо колись у цих біднесеньких чотирилапих був дім, сім'я”, - каже Олена.
Зовсім недавно для безпритульних хвостатих волонтерка варила 35 л каші щодня. Нині мало і 45-ти. Каже, плита майже не виключається. Що буде, коли пропаде електрика або припиниться газопостачання страшно й думати.
Про харчі розповідає: ”Сухого корму маю мало. Курячих голів та лап в Сватовому купити проблематично, в магазинах майже порожньо. Добре, що раніше придбала чотири тонни ячменю та крупорушку”.
Також жінка придбала 12 тюків соломи і сіна. Каже: “Завтра, якщо зможемо проскочити по місту, то відвеземо по тюку до “котячого будинку”, яким опікувався Саша Батраков, котикам до школи-інтернату і в район баз. Біля школи-інтернату добрі люди віддати нам тимчасово сарайчик. Ми там заварили дірки, позапінювали. Людмила Євтушенко наробила там теплих кубелець. Тепер буде, де сховатися хвостатим безхатькам. Якщо вдасться, то куплю хлібин з 20. Розкладемо в місцях годівлі, бо якщо почнуться бойові дії - тут і небу жарко буде, хоч хлібом хай перекусять”.
Собаки стресують страшенно, зазначає Олена. Без сліз дивитись неможливо на їхню реакцію. Страх перед вибухами, голод, зрада господарів. Й кліщі, від укусів яких розвивається смертельне захворювання - піроплазмоз. Лікувати дуже дорого.
Я не бачу іншого рішення, як просити про допомогу небайдужих людей.
Пишу номер своєї картки, допоможіть покинутим тваринам:
5168 7554 5273 9820 Олена Котляр
"Зараз не можу відкрити Приват24, щоб назвати тих людей, які перекинули мені гроші на утримання тварин на початку вересня. Але, як тільки в Сватовому з'явиться інтернет, я відзвітую обов'язково. Дякую вам за кожну гривню", - написала волонтерка.
