Поправити дах, забити вікна, полагодити двері — з такими проханнями майже щоденно звертаються люди, які вимушено виїхали з Луганщини. І це все стосується їхнього житла на окупованій території. Пошкоджених будинків там зараз дуже багато. Тамтешня "влада" займається своїми справами, й постає питання: хто це буде робити?
Редакція сайту Сватове.City поспілкувалася з людьми, які допомагають лагодити пошкоджені війною оселі.
Ми зв’язалися з Олегом, він влітку повернувся на окуповану територію Луганщини, де залишилися його батьки. Спілкувалися через через WhatsApp, інші месенджери там заблоковані. Він разом з двома друзями наразі ремонтує пошкоджене житло та погодився відповісти на наші запитання.
Думали людина, а то виявилося тхне зіпсоване м’ясо
Олег повернувся з Одеси, куди виїхав у березні з родиною, додому на Луганщину влітку. У нього тут залишалися батьки.
"Приїхав, трохи адаптувався, — розповідає Олег. — Все навколо пошкоджене та зруйноване. Ніхто нічого не робить. Ті люди, які тут залишилися, щось собі підробляють. Все інше стоїть. Грошей немає, а голова та руки є. Через декілька тижнів друзі приїхали. У товариша кум залишився в Дніпрі, тобто зв’язок з Україною був. Ось вирішили допомагати людям та заробити якусь копійку".
Почали хлопці з невеличких оголошень в соціальних мережах. Писали про те, що є можливість відремонтувати житло. Для зв’язку залишили телефон товариша в Дніпрі. І почали люди звертатися за допомогою: кому дах підправити на будинку, кому фанерою вікна позабивати, а кому замок на дверях замінити.
"Люди тікали від війни, залишивши всі речі вдома, — продовжує хлопець. — На початку війни така паніка була, що ніхто тоді про будинки та квартири не думав. Збирали валізи та виїжджали. А головне, ключі від квартир та будинків з собою забирали. Майже ніхто сусідам чи родичам не залишив. Коли прийшли росіяни, то почали "зачищати" міста та села".
За словами Олега, російські військові вдиралися в квартири та будинки. Десь тільки подивилися, а десь переривали все вверх дриґом. За яким принципом вони це робили, не зрозуміло. Якщо у сусідів були ключі, то ними користувалися, а якщо ні, то в хід йшли кувалди, ломи та інший інструмент.
Виламані двері в квартируФото: Facebook
"Звернулася дівчина. Попросила вставити двері. Мовляв, їх російські військові виламали, — пригадує історію Олег. — Приїхали. Металеві двері стоять біля стіни разом з луткою. Вирвані "з м’ясом". Сусіди розповіли, що з квартири влітку був такий сморід, що думали хтось помер. Були б ключі, відкрили б і все. Приїхали військові — виламали, а там з холодильника тхне так, що очі сльозяться. Господарі, коли тікали, то залишили м’ясо, фарш та інші харчі. А світла то немає".
Двері майстри поставили на місце, але ж це коштувало власникам чималої суми.
"В мене трохи дах з’їхав, треба перекрити"
Бригада береться майже за всі ремонтні роботи, на які приходять замовлення.
"Одного разу перекидає диспетчер скрин з телефону, а там написано: "В мене трохи дах з’їхав, треба перекрити. Візьметесь?" . І все. Це зробило наш день. Згодом з’ясувалося, що в людини на будинку з’їхав шифер, і він просить перекрити дах", — продовжує свою розповідь Олег.
Пошкоджений дах будинкуФото: Facebook
Дах будинку після ремонтуФото: Facebook
На тиждень до хлопців приходить близько десятка прохань про ту чи іншу допомогу. Майстри намагаються розв’язати всі питання, але бувають такі, за які не беруться.
"Ми не ламаємо двері, — пояснює майстер. — Приходить замовлення злити воду з системи опалення. Квартира на четвертому поверсі, двері зачинені. Ключі в Польщі. Ми відмовляємо. Не хочемо, щоб нас за мародерів вважали. Взимку перестали цеглу на вулиці класти — холодно".
Двері до оселі. Які були та які сталиФото: Facebook
Якщо немає можливості потрапити у квартиру, але хлопці можуть дотягнутися з драбини, то вони виконують ці роботи. Здебільшого це стосується закриття вікон плівкою або фанерою.
Пошкоджене вікно будинкуФото: Facebook
Вікно після ремонтуФото: Facebook
"Ми не доставляємо продукти. Спочатку возили. В Україні родичі перераховували гроші й казали, що купити та куди доставити. Але після того, як в нас запитали, чого ми привезли білу картоплю, а не рожеву, ми перестали це робити. Попросили привезти картоплю, а вона не сподобалася людині. Не хочемо вислуховувати. Цим, мабуть, зараз хтось інший займається", — каже Олег.
Але найбільше замовлень приходить з-за меж окупованої території про перевірку житла. Люди бажають знати, в якому воно стані. Просять зробити відео чи фото. Майже за пів року вже було виконано біля сотні таких прохань.
Відмова окупантів від гривні не прибрала її з обігу на Луганщині
Кожна послуга, яку надають хлопці, має свою вартість. Щось рахують за квадратний метр, щось за конкретну роботу. Окремо рахують гроші за матеріал, а окремо за роботу. Олег думав, що з переводом безготівкової гривні в рублі будуть складнощі, але головна проблема — це матеріал. Точніше — його відсутність.
"В магазинах матеріалу — обмаль. Бракує шиферу, скла, замків, — пояснює Олег. — ЖЕКи нічого не дають, а якщо й приходить їм щось, то кудись зникає. В будівельних магазинах мало чого можна купити. Треба мати блат, щоб щось дістати. Луганщина зараз нагадує мені радянський союз. Товару нема, все по блату, валюту міняти на чорному ринку".
Майстер каже, що в Луганську з будівельними матеріалами краще справи складаються, але везти їх звідти дуже дорого. В районах деякі товари дуже складно купити. Тому тривалість робіт іноді затягується надовго.
З 1 січня в магазинах окупованої Луганщини не можна розрахуватися гривнею. Влада заборонила її обіг. Але хлопці продовжують надавати послуги з ремонту осель і далі.
Ціни на двері в Луганській "псевдореспубліці"Фото: Facebook
"Ми починали, коли курс в магазинах був 1,5 рубля за гривню, хоча раніше він був, і 2, і 2,5, — згадує майстер. — Ще восени та на початку зими без проблем розраховувалися в магазинах та на ринку гривнею. Останнім часом курс був зовсім "бандитським" — 1,25. З першого січня магазини прибрали цінники у гривнях. Рублі міняємо на ринках у "мінял"".
Є схеми, які дозволяють обмінювати гривню на рублі по курсу два рублі до однієї гривні. Але для цього потрібно їхати в Луганськ і обмінювати певну суму. Олег розповідає, що в районах можна поміняти по 1,5-1,7 рубля за гривню, але не завжди.
"Деякі магазини міняють безготівкову гривню по 1,25 - 1,5 рубля. Це ті, кому потрібно гривню вивести в Україну, але тут потрібен інтернет, а його останнім часом немає", - пояснює майстер.
Основним варіантом залишається — міняти гривню, яку кидають на українську банківську картку замовники, на рублі на ринку. Там курс не дуже приємний, але нікуди їхати не потрібно. Рубль є, і гривня потрібна завжди.
Розповісти про вартість робіт Олег відмовився. "Звертайтеся за допомогою — дізнаєтеся", — сказав він на останок.
Ми, своєю чергою, побажали їм здоров’я та берегти себе. Бо не розуміли, чого можна побажати людям, які знаходяться хоч і на тимчасово окупованій території, але в іншому світі.
Цей матеріал створено в рамках проєкту «Сила місцевих медіа – для посилення згуртованості українців», що реалізується Громадською спілкою «Українська Асоціація Медіа Бізнесу» у рамках проєкту «Термінова підтримка ЄС для громадянського суспільства», що впроваджується ІСАР Єднання за фінансової підтримки Європейського Союзу».
