Кожному четвертому українцю через повномасштабну війну загрожує психічний розлад, - такі дані озвучила Всесвітня організація охорони здоров’я. Виснаження, втома, страх, тривога, паніка та стрес - це здорова реакція психіки на нездорові обставини, - заспокоюють психологи. Втім залишатися у такому стані надто довго - вкрай небезпечно. Сватове.City зібрало корисні поради, як зберегти своє психічне здоров'я тим, хто пережив окупацію.
Фото ілюстративне
Якщо у перші дні російського вторгнення хтось вірив, а хтось переконував себе, що скоро усе скінчиться, то зараз уже цілком зрозуміло, що війна надовго. Травми та стреси найбільше вражають психіку, коли людина втрачає відчуття контролю та передбачуваності, - каже психотерапевтка, членкиня Міжнародної Психологічної Асоціації Проективних Методик Юлія Красніхіна. І особливо гостро це відчувають ті, хто опинився в окупації, адже їхнє життя та безпека цілком залежать від загарбників. Забути такий досвід дуже важко, навіть якщо людина не зазнала фізичних знущань.
Юлія Красніхіна - психологиня, психотерапевтка
"Якщо вдалося вибратися з окупації живим, якщо близькі теж залишилися живими насамперед треба усвідомити, наскільки це цінно і бути вдячним. Практика подяки - це дуже важлива річ, яка дає ресурс, щоби рухатися далі. Я дякую Богу, що я живий, я дякую ЗСУ, що вони прийшли й звільнили моє село чи місто, я дякую друзям, що писали та підтримували... Хто у що вірить, тому і дякує", - говорить Юлія Красніхіна.
Щоденна рутина може дати ресурси для психічного здоров'я під час війни
Приготувати їжу, навести лад у помешканні чи відвести дітей до школи до війни багатьом здавалося щоденною рутиною. Це втомлювало і, навіть, дратувало. Натомість зараз банальні, на перший погляд, речі з довоєнного щоденного графіка можуть допомогти зберегти психічне здоров'я, особливо тим, хто пережив окупацію, - наголошують фахівці.
"Не треба одразу будувати грандіозні плани, а почати з того, щоби потрошки повертати контроль у буденних справах. Що я можу зробити сьогодні і як маю діяти? Крок за кроком я вибудовую своє життя в умовах, в яких зараз опинився. Але не треба себе заспокоювати і переконувати, що завтра буде добре, бо завтра добре не буде. Це велика тривала праця, ми далі в травмі, війна триває і ніхто не знає коли вона закінчиться. Отож мусимо концентруватися на буденному, на день, максимум тиждень, далі не треба загадувати. Це реалії життя, які не всім просто прийняти, але всім нам треба вчитися", - наголошує психологиня.
Час лікує - правило, яке працює і під час війни. Тож багатьом вдається самотужки справитися з пережитими травмами і налагодити своє життя або ж, навіть, почати його з нуля. Але не всім! І це не лише залежить від того, що конкретно довелося пережити, адже одну і ту ж ситуацію різні люди сприймають по-різному.
Розпізнати одразу, чи потрібна допомога фахівця - дуже складно, - пояснює психологиня Юлія Красніхіна. Якщо людина відчуває підвищену тривожність, бачить нічні кошмари, замикається у собі - це ще не привід радити їй негайно звертатися до психолога чи психотерапевта.
"Підозру на посттравматичний стресовий розлад (ПТРС - авт.), як правило, ставлять після трьох місяців відколи сталися якісь різкі зміни. Дуже важливою тут є уважність близького оточення. Людина, яка западає у цю травму, вона сама рідко признає, що їй зле", - каже психологиня.
Симптоми посттравматичного стресового розладу
- постійні та неконтрольовані думки про травматичні події, сни про них;
- відчуття постійної небезпеки;
- надмірна збудженість;
- уникнення згадок про травму;
- панічні атаки: відчуття страху, поверхневе дихання, нудота, прискорене серцебиття, біль у грудях;
- зловживання алкоголем, сигаретами чи наркотиками;
- негаразди в буденному житті;
- проблеми в стосунках, віддалення від партнера;
- суїцідальні думки;
- неспроможність висловлювати й проявляти емоції: плакати, радіти, співчувати.
"Є певні маркери, на які обов'язково треба звертати увагу: нічні жахіття, які тривають місяцями, різка зміна поведінки, наприклад, людина була балакучою, компанійською, а тут вона не хоче контактів, робиться відлюдькувата і взагалі складається враження, ніби вона застрягла десь в минулому. Про що б ви не говорили, все одно повертається до однієї й тієї ж пережитої історії, в якій грубо кажучи застрягла, не може її інтегрувати у свою пам'ять і не живе сьогоднішнім. В неї з'являється: майбутнього нема, я вже не одружуся, не знайду роботу, тобто абсолютно немає пошуку за що зачепитися, щоби жити далі. Дуже важливим симптомом - є соматичні речі, коли щось відбувається з тілом або пере-, або недо-. Дуже хочеться їсти або, навпаки, зовсім нема апетиту. Різким надмірним набиранням ваги або схудненням, раптовим загостренням хронічних захворювань тіло нам сигналізує, що організму потрібна допомога. Але не кожен психолог чи психотерапевт може допомогти у лікуванні ПТСР, тому якщо є встановлений діагноз, треба шукати фахівця, який має чутку спеціалізацію. Це зекономить час та гроші", - наголошує Юлія Красніхіна.
В Україні сьогодні є багато можливостей отримати безплатну психологічну допомогу. "Гарячі лінії", онлайн-сервіси та психологи-волонтери допоможуть оговтуватися від пережитих жахів війни.
"Гарячі лінії" безоплатних психологічних консультацій
- урядова "гаряча лінія" – 15-45;
- номер організації "Людина в біді" – 0-800-210-160 (цілодобово);
- телефон довіри Київського міського центру психолого-психіатричної допомоги у випадку станів душевної кризи – (044) 456-17-02, (044) 456-17-25 (цілодобово);
- лінія емоційної підтримки МОМ – 0-800-211-444 (з 10:00 до 20:00 щодня);
- лінія запобігання самогубствам Ukraine LifeLine – 73-33.
Онлайн-сервіси, які пропонують безоплатну психологічну підтримку
- БФ психічного здоров'я UA Mental Health;
- платформа підтримки "Хаб Стійкості" від БФ «Брейнкульт»;
- Екстрена психологічна допомога GOTOHELP;
- БФ "Сильні" - психологічна допомога постраждалим від сексуального насилля під час війни;
- Онлайн-запис на безкоштовну консультацію до психолога Open Doors;
- Інтернет-платформа "Розкажи мені";
- Teplo – додаток для пошуку психолога в онлайн-форматі.
Цей матеріал створено в рамках проєкту «Сила місцевих медіа – для посилення згуртованості українців», що реалізується Громадською спілкою «Українська Асоціація Медіа Бізнесу» у рамках проєкту «Термінова підтримка ЄС для громадянського суспільства», що впроваджується ІСАР Єднання за фінансової підтримки Європейського Союзу».
