Мирне життя родини Шибкових з Лисичанська вмить змінилося через повномасштабне вторгнення РФ в Україну. 35-річний вчитель місцевого ліцею “Гарант” вивіз свою сім’ю до іншого регіону, а сам пішов захищати країну. Однак потрапити до війська з першого разу багатодітному батькові не вдалося. Та педагог виявився впертим. 

Редакція Сватове.City розкаже, як вчитель французької мови став військовослужбовцем на псевдо “Француз”.

Довоєнне життя лисичанського вчителя

Іван Шибков закінчив Горлівський інститут іноземних мов. У 2012 році прийшов працювати в ліцей “Гарант” міста Лисичанськ. Там вчителем початкових класів працювала його мама. Молодий вчитель французької мови та зарубіжної літератури швидко адаптувався в педагогічному колективі. 

Тут Іван захопився впровадженням медіаосвіти в навчальний процес. Залучив учнів до шкільної телестудії та очолив медіацентр ліцею.

З 2015 року святкувати День вишиванки в “Гаранті” стало особливою і важливою традицією. Цього дня вчителі, учні та батьки йшли кольоровою ходою центром міста, отримуючи незабутні емоції від перехожих. Щороку подія ставала більш масштабною. 

Вчитель з Лисичанська і батько трьох дітей пішов на фронт, 24.05.2023Щаслива родина ШибковихФото: Facebook Івана Шибкова

 

З початком повномасштабного вторгнення, Іван повіз свою сім’ю у більш безпечний регіон. А сам почав волонтерити.

Рішення йти на фронт

Перед очима Івана стояв приклад його батька, який волонтерив на Луганщині з 2014 року - допомагав бійцям АТО/ООС. На жаль, кілька років тому батька не стало. Проте його справу підхопив син. 

Іван працював з львівськими волонтерами. Надавав допомогу жителям Лисичанська, які потерпали від обстрілів росіян. Потім почав вивозити місцевих з небезпечного міста. 

У травні 2022-го окупанти поцілили в будівлю ліцею. Приміщення згоріло вщент та попри це над ґанком майорів синьо-жовтий прапор. 

Вчитель з Лисичанська зняв прапор зі зруйнованого ліцею, травень 2022 рЛисичанський ліцей "Гарант", травень 2022 р.

 

Вчергове приїхавши до рідного міста, Іван зафільмував зруйновані приміщення ліцею. Потім зняв вцілілого прапора і привіз його у Дніпро, де знайшли прихисток директорка навчального закладу і частина педколективу.

З кожним днем Івана не полишала думка залишити дистанційні уроки в школі і стати на захист України.  

“Я вирішив, що більше не можу викладати свій предмет на уроках. Бо війна скінчиться, мої діти запитають: “Тато, а що ти робив під час війни?” А що на моєму місці зробив би батько, який допомагав українським підрозділам ще з 2014-го. Я вирішив йти записуватися до війська”, - каже Іван Шибков. 

Вчитель одразу подався до “Гвардії наступу”. Там багатодітного батька “забракували” та повернули до сім’ї. 

Однак педагог виявився наполегливим - підключив друзів-волонтерів і ті вмовили військкомат.

Мобілізувався і відправився на військові навчання. Його медійні навички стали у нагоді в аеророзвідці. За півтора місяці тренувань Іван опинився на фронті - на сході України. Нині він оператор дрону 210-го окремого спеціального батальйону.

У підрозділі БПЛА вчитель французької отримав псевдо “Француз”. 

У підрозділі БПЛА вчитель французької отримав псевдо “Француз”, 24.05.2022Вчитель французької став "Французом"Фото: Facebook Івана Шибкова

 

“Француз” про забезпечення ЗСУ і донати

На строковій службі в армії Шибков не був. Тож перебування у війську під час війни для нього ще та пригода. Служба відбувається на ротаційній основі: пару місяців Іван знаходиться на сході, потім в своєму підрозділі у Києві. 

“Перебування у столиці - це не відпочинок лежачи на дивані. Це постійні тренування: вдосконалюю власні навички, опановую нові засоби. Або навчаю інших менш досвідчених військових”, - зазначає лисичанин. 

Про службу каже, що вона має купу маленьких нюансів: “Справа не тільки в дронах. Це лише той засіб, на якому я роблю розвідку і корегування для артилеристів чи піхоти. Для того, щоб доїхати на позиції і доправити туди відповідне обладнання - потрібна машина з багажником, також вона має бути на певних колесах. А краще аби автівок було дві, бо якщо вона вийде з ладу, то наступного дня ти нікуди не поїдеш, а це ж завдання, це життя побратимів”. 

Іван зізнається, що продовжує волонтерити й на фронті - для самого себе. Частину грошей витрачає на полегшення свої служби. 

“Забезпечення є. Держава і керівництво батальйону видало відповідну матеріальну базу. Але задля поліпшення умов служби, ми дещо надаємо собі додатково: самостійно або через волонтерів”, - каже військовослужбовець. 

Вчитель з Лисичанська Іван Шибков став аеророзвідником, 24.05.2023Вчитель з Лисичанська став оператором дрону, 24.05.2023Фото: Facebook Івана Шибкова

 

📌  На порталі ukr.net ви можете прочитати новини міста Луганськ та області.

Тим, хто дорікає військовим 100-тисячною зарплатнею, Іван відповідає: “Це кажуть ті, хто не мають жодного стосунку до ЗСУ і донатів. Вони не знають скільки коштує бронежилет аби через місяць не збирати спину десь у лісосмузі. Або яка вартість штанів, що не потруться за місяць перебування в окопі. І таких дрібниць багато”.

На переконання Шибкова, без цих речей прожити можна, і навіть вижити. Але краще убезпечити власне життя аби швидше виграти війну. А її виграє здоровий і живий солдат, а не каліка.

Всім, хто у тилу “втомився” від війни, чоловік каже: “Романтики у війні немає, як зображують у деяких пригодницьких фільмах. Люди мають знати правду про справжню війну. Можливо, в них з'явиться розуміння того, що якихось 100 гривень донатів реально допоможуть наблизити перемогу”.

Про контрнаступ ЗСУ і перемогу

Іван Шибков розповідає: “Коли я був ще цивільним, то уклав парі зі своїм другом про те, що я раніше за нього приїду у Лисичанськ.  Аби це швидше сталося - довелося в армію йти (сміється)... Я вірю, що це буде і буде дуже скоро”. 

Захисники мають припущення щодо майбутнього контрнаступу ЗСУ. На передовій, поміж собою, армійці обговорюють різні варіанти атаки на росіян. Але, як це буде насправді, знають лише Бог і Залужний.   

Після перемоги вчитель з Лисичанська мріє вдягнути вишиванку у рідному містіДень вишиванки у Лисичанську, 2015 р.Фото: Facebook Івана Шибкова

 

Після перемоги, Іван мріє сфотографуватися у вишиванці у рідному Лисичанську та у Горлівці, де навчався у виші. І він щосили наближає цей день.  

Інтерв’ю з Іваном Шибковим можна переглянути на Youtube-каналі “Свої”:

 

 

Окупаційна “адміністрація” Сєвєродонецька вирішила в дивний спосіб змінити герб міста

 

 

В Telegram працює чат-бот, де переселенці, зокрема жителі Сватового, можуть дізнатися, як зв’язатися з міською військовою адміністрацією та державними установами, де отримати допомогу, а також знайти контакти лікарні, школи та інших закладів громади.

Адреса чат-бота: https://t.me/sviybook_bot

В застосунку також є детальні інструкції-пояснення щодо багатьох проблем, з якими стикаються переселенці під час війни.

 

 

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися
Все добре, мам | Фільм про матерів загиблих під Маріуполем воїнів