Сєвєродончанин Олександр Демченко пішов на війну у 2014 році. Після початку повномасштабного вторгнення воював на Старобільщині та поблизу Рубіжного, Кремінної, Лисичанська. Про бойовий шлях Олександра рідним регіоном розповідає Сватове.City.
Бойове хрещення
Олександр Демченко родом із Сєвєродонецька. Перший раз потрапив на війну ще у 2014 році. Дізнався, як російські війська вбивають український десант у боях за Донецький аеропорт. Зібрався та пішов до військкомату з проханням мобілізувати його.
Початок повномасштабного вторгнення РФ в України 24 лютого стали для чоловіка несподіванкою. Зранку його викликали до військової частини. Про те, що почалася війна чоловік зрозумів, наближаючись до Старобільська. Там і почався його бойовий шлях.
Бойове хрещення 111-а бригада тероборони пройшла у місті Рубіжне.
“В перші дні війни у росіян була велика інтенсивність вогню, вони були краще озброєні, артилерія в них була на кілька порядків сильніша. Звідти нас дуже сильно вибивали, там у нас з’явилися перші втрати, перші загиблі”, - згадує офіцер.
За рік війни чоловік зі своїм підрозділом встиг повоювати поблизу Рубіжного, Кремінної, Лисичанська. Хоча стріляти доводилось не завжди - іноді хлопці з тероборони розвозили гуманітарку, іноді забирали та ховали померлих.
Чому треба звільняти Луганщину
Олександр зізнається, йому особливо важливо - звільнити Луганщину.
В його квартирі, що куплена за власні кошти важкою працею, окупанти вже поміняли вікна і двері та пускатимуть туди пожильців - представників “руського міра”.
“Дай боже, аби там нікого не було, коли я туди прийду. А то буде військовий злочин. Вони згвалтували мою квартиру, згвалтували мою сім’ю, згвалтували все, мене пов’язує з рідним Сєвєродонецьком, Це батько і мама, дідусі й бабусі. Все”, - каже Олександр.
Коефіцієнт, що тебе вб'ють: 50 на 50Фото: Свої.City
"Смертнику" пощастило вижити
Начальник штабу називав офіцера 111-ї бригади тероборони Олександра Демченка смертником.
“Тому, що для свого розташування обрав не підвал, не льох, а знаходився у невеличкомц флігелі. Поруч у погребі хлопці зі зв’язком були - це головне. Кажу, начальнику штабу, якщо я загину - ти залишишся у льоху і будеш командувати підрозділом”, - пригадує Демченко.
Розповідає, як одного разу на двох автобусах відправилися на бойове завдання у бік Рубіжного й заняти там оборону. І хоч Кремінські ліси - місцина Олександру була знайома, там підрозділ потрапив під ворожий обстріл.
“Нас просто накривали з мінометів. Дуже добре хто коригував ворога. Тільки підіймаю руку і показую бійцям куди слід рухатися - буквально за 10 метрів прилітає міна 82-го калібру. Мене трохи відкинуло, подивився - цілий”, - згадує Демченко.
Що показала війна
Чоловік згадує про прекрасний Кремінський ліс, де місцеві завжди збирали гриби. Збирали їх, продавали, вони були дуже смачні.
“Після деокупації ходити лісом і збирати гриби буде неможливо. Там дуже багато мін, чи не на кожному кроці розставлено пастки, розтяжки”, - попереджає офіцер. За словами Олександра, війна показала, що треба цінувати життя.
Війна довела, що росіяни нам не брати. “Як можна з ними дружити, якщо вони з самого початку сподівалися на переможну війну. Такі сусіди нам непотрібні”, - каже Олександр.
Щодо майбутнього, то офіцер тероборони переконаний, що Путіна знищать свої.
“Росія - країна палацових переворотів. Путіна знищить його ж оточення - він раптово сконає. Тільки його навіть у ад не приймуть!”, - прогнозує Демченко.
Повністю інтерв'ю з офіцером 111-ї бригади тероборони Олександром Демченком дивіться тут:
На окупованій Луганщині створюють єдину з Росією службу таксі. На кого розраховані "послуги"
В Telegram працює чат-бот, де переселенці, зокрема жителі Сватового, можуть дізнатися, як зв’язатися з міською військовою адміністрацією та державними установами, де отримати допомогу, а також знайти контакти лікарні, школи та інших закладів громади.
Адреса чат-бота: https://t.me/sviybook_bot
В застосунку також є детальні інструкції-пояснення щодо багатьох проблем, з якими стикаються переселенці під час війни.
