Сьогодні, щоб залучити кошти з державного чи обласного бюджетів для розбудови сільських територій та міст районного значення, потрібно обов’язково писати проєкти. Вони зазвичай подаються до Державного фонду регіонального розвитку, який співпрацює з Європейським інвестиційним банком. Після захисту проєктів на них виділяються державні кошти. Потім проєкти реалізуються на відповідних територіях.
Але зараз не всі захищені проєкти у Сватівському районі реалізовуються. Журналісти Сватове. City розбиралися чому так відбувається.
У Куземівці найбільша проблема — водогін
Куземівський сільський голова Олександр Мартовицький розповідає, що у Куземівці вода людям подається по централізованому водопроводу. Побудований водогін був ще у 60-х роках минулого століття. Зношеність труб, як і іншого допоміжного устаткування, зараз становить майже 100 відсотків.
За словами сільського голови, на водогоні весь час виникають аварії. Тільки й встигають, що «дірки на трубах латати». Часто мешканці села взагалі сидять без води, бо у цій місцевості її немає взагалі. Тому люди не можуть пробити колонки чи викопати колодязі.
Сільська рада підготувала проєкт по водогону для Державного фонду регіонального розвитку на 6 мільйонів 300 тисяч гривень. Витратили гроші громади, аби підготувати усі необхідні документи. В результаті обласна комісія проєкт відхилила. Через недостатню фінансову підтримку проєкту громадою.
Куземівський сільський голова Олександр Мартовицький
— Проєкт підтримали всі 520 жителів. Готові співфінасувати його з сільського та районного бюджетів. Яка має бути ще підтримка? — дивується Олександр Мартовицький. — На моє переконання виготовлення усіх цих проєктів тільки допомагає заробляти проєктним організаціям. А громади несуть збитки. Ми ж не звертаємося по допомогу з дрібними проблемами. Вирішуємо їх самі. Залучаємо кошти міжнародних організацій. Але такі глобальні питання як новий водогін чи ремонт дороги обласного значення ми не можемо самі вирішити. А область поки не допомагає.
Відмовити за будь-яким приводом
У селі Коржове Сватівського району ситуація з водою подібна. Голова сільради В’ячеслав Кірічок розповідає, що проект для Державного фонду регіонального розвитку для будівництва підводящого водогону до сіл Лагідне та Коржове захистили ще у 2015.
Половина грошей прийшла у листопаді 2018. Було вже холодно, але спромоглися укласти в землю більше чотирьох кілометрів водопровідної труби і провели воду до Лагідного. З сільського бюджету витратили 480 тисяч гривень, а з державного — мільйон.
Коржівський сільський голова В’ячеслав Кірічок
— Це ми реалізували тільки першу частину проєкту. Другу частину — підводящий водопровід до Коржового так і не провели. Подавали вже нові проєкти по будівництву водогону два роки поспіль. Щороку проєкти приходиться переробляти, бо ціни півдищуються і кошториси змінюються. А в цьому році взагалі не приймають проєкт до розгляду. Кажуть, водопровідна труба повинна бути у власності громади. Водогін і так на балансі сільської ради, а право власності на такі об’єкти не оформляють. Так нам повідомив держреєстратор, — розповідає В’ячеслав Олександрович.
Сільський голова каже, в області їхній проєкт навіть не приймають до розгляду, бо в пакеті документів, затвердженого постановою Кабміну, є пункт про право власності на об’єкт. І навіть слухати нічого не хочуть.
В’ячеслав Кірічок каже, захистили ще обласний проект на будівництво вуличного освітлення семи вулиць у Коржовому із встановленням сучасних ліхтарів. 226 тисяч гривень в області обіцяли перерахувати у липні-серпні 2019. Крім обласних грошей, на освітлення виділили 300 тисяч з сільського бюджету. Та роботи поки не починають, бо грошей з області поки немає.
Тим, хто працює, підтримки немає
Сватівська міська рада у 2017 році по лінії Державного фонду регіонального розвитку захистила 11 проєктів. Гроші прийшли тільки на один — на будівництво майданчиків для збору твердих побутових відходів на території Сватового.
Мер Сватового Євген Рибалко
— Ще були кошти по проєкту «Придбання мобільного асфальтного заводу для капітального ремонту доріг комунальної власності Сватівської міської ради», — розповідає мер Сватового Євген Рибалко. — Тільки гроші прийшли 29 грудня. Скажіть, як можна використати бюджетні кошти за один день? Коли потрібно провести тендер, підписати договір. А на наступний рік чомусь усі не реалізовані проєкти в Луганській області, на відміну від Донецької, не переходять. Треба робити вже нові. Знову витрачати гроші громади.
По дев’яти захищених проєктах міськради фінансування так і не прийшло, хоча гроші в держбюджеті закладалися. Мер міста каже, що в той же час гроші з державного бюджета виділяють підприємствам, які «по вуха» у боргах, бо не вміють нормально працювати. А тим, хто виконує бюджет, хто робить та захищає проєкти, виділяє співфінансування — грошей немає.
У 2018 та 2019 роках Сватівська міськрада знову подавала 12 проєктів. На жоден з них грошей не виділили.
— Ще у 2019 на соціально-економічний розвиток Сватового у Кабміні зі спеціального фонду виділили 14,22 мільйона гривень. Гройсман під час особистої зустрічі завірив мене, що гроші будуть. Також виділили 420 тисяч гривень по ДФРР на реконструкцію стадіону. Але й досі грошей немає, бо 10 липня Кабмін по фонду регіонального розвитку затримує виплати на місця у сумі 7,6 мільярдів гривень і 2,5 мільярда субвенції на соціально-економічний розвиток територій. За гроші спецфонду ми планували купити два сучасних сміттєвози, бульдозер для полігону твердих побутових відходів. Ще планували відремонтувати дороги по місту та службове житло для молодих спеціалістів. Чомусь в нашій країні центральна влада згадує про гроші по проєктах у листопаді або грудні. Тільки реалізовуватися вони повинні влітку, — каже мер Сватового Євген Рибалко.
Із 42 районних проєктів область не пропустила жодного
У 2019 до списку переможців проєктів, фінансування яких здійснюватиметься за кошти Державного фонду регіонального розвитку, не потрапив жоден із 42 проектів Сватівської районної державної адміністрації. Перший заступник голови райдержадміністрації Олексій Либа вважає це несправедливим. Каже, наразі пріоритетними для обласної регіональної комісії, яка оцінює проєкти, є ініціативи об’єднаних територіальних громад. Решту проєктів просто не пропускають.
Перший заступник голови райдержадміністрації Олексій Либа
— Всі наші проєкти ми підготували. Зробили експертну оцінку. Виділили співфінансування. Це все робилося за гроші районного бюджету. Обласна комісія, згідно з постановою Міністерства, оцінює проєкти за різними критеріями, в тому числі — вплив на громаду, інноваційність, соціальна спрямованість, частка співфінансування тощо. Проте жоден наш проєкт не пройшов. У Сватівському районі з ДФРР сьогодні реалізуються ті проекти, що розпочалися у 2018, — це термомодернізація трьох сільських шкіл та будівництво на подвір’ї трьох шкіл району спортивних майданчиків. Хоча я не зовсім розумію, який економічний ефект може бути при модернізації школи, де навчаються менше 50 учнів. В той же час проєкт по термомодернізації восьмої школи, яку плануємо зробити опорною і де займається більше 400 учнів, в області відхилили, — каже посадовець.
Олексій Либа каже, такий вибірковий підхід не зрозумілий. Якщо область сама визначає, що у них у пріоритеті, тоді нехай скажуть за яким напрямком працювати, щоб не витрачати даремно гроші платників податків. Що стосується проєктів, які подаються на обласні конкурси і фінансуються з обласного бюджету, то не секрет, що гроші в першу чергу виділяють на об’єднані територіальні громади. Олексій Либа сподівається, що зі зміною влади в області може поміняється і підхід до оцінювання проєктів.
Начальник відділу управління економічного розвитку Сватівської райдержадміністрації Людмила Кобзєва каже, що з 2019 року в області по лінії Державного фонду регіонального розвитку розглядаються тільки проєкти, які мають регіональне значення. До того ж вартість одного не може бути меншою за п’ять мільйонів гривень.
— У нас є проєкти, які коштують п’ять і більше мільйонів. Але обласна комісія вважає, що всі вони місцевого значення. Цього року відбір проєктів став набагато жорсткішим і проєкти Сватівської райдержадміністрації, а тим більше сільських рад, практично не можуть претендувати на залучення державних коштів. А це унеможливлює сталий соціально-економічний розвиток сільських територій.
