Раніше на Сватове.City була інформація про те, що наприкінці грудня на Райгородському водосховищі через зневоднення загинуло 13 тонн риби. Про це повідомлялося на офіційному сайті Державного агентства рибного господарства. До Сватове.Сity звернувся орендатор водосховища Анатолій Вєлігоша разом із адвокатом. Вони розповіли, що інформація про загибель риби неправдива. За їхніми словами, це підтвердив у суді один із інспекторів цього агентства, який приїжджав у грудні на водосховище після спуску води. Адвокат каже, це вже не перший «наїзд» на підприємця.
Райгородське водосховище завжди приваблювало рибалок не тільки Сватівського району, а й усієї області. Розташоване воно у Райгородці і Анатолій Вєлігоша орендує його 18 років. Проте каже, останні роки бізнес занепадає.
— Я займаюся рибним господарством ще з 2002 року, відтоді, як почав орендувати Райгородське водосховище. У мене є всі дозвільні документи на розведення риби. Я дотримуюся усіх правил і приписів, працюю легально, тому із законом ніколи в мене проблем не було. Я сплачую до сільського бюджету 130 тисяч гривень щорічної орендної плати за використання 160 гектарів водного об’єкту і ще 5 тисяч за оренду землі навколо водосховища. Крім того, завжди підтримую сільську раду під час різноманітних заходів.
Я роками вкладаю власні кошти, щоб не просто заробити, а розвивати свій бізнес. До Райгородського водосховища з’їжджаються рибалки з усієї області. Запитайте кожного жителя, я комусь відмовляв у риболовлі? А ще в результаті своєї господарської діяльності я підтримую інфраструктуру водосховища, біобаланс у природі, контролюю популяцію хижаків. До речі, контроль над популяцією хижаків, згідно із законодавчими актами, покладається на орендатора водного об’єкта.
— Чому сьогодні бізнес занепадає?
— Це відбувається не через природні чи інші катаклізми, а через дії Управління Державного агентства рибного господарства в Луганській області, яким керує Олександр Поляков. Мені сьогодні просто не дають нормально працювати і займатися риборозведенням. Цьому підтвердження три кримінальних провадження стосовно неправомірних дій цього агентства, які розслідуються Державним бюро розслідувань.
Стосовно конфлікту, який стався ще у квітні минулого року, коли Поляков особисто приїжджав і складав акти про нібито порушення, я написав заяву до поліції. Після проведення досудового слідства ДБР пред’явили керівнику Держрибагенства Олександру Полякову підозру щодо перевищення службових повноважень та напад на мого сина, який знімав усе на відео. За моєю інформацією, справа вже скерована до суду.
Допоміг відеозапис, де видно, що ця людина практично зізналася у тиску на мене і у тому, що я не хочу «домовитися по мирному». Скажу прямо — займатися бізнесом у наш час важко, тому мені набридло давати усіляку «допомогу» цьому держслужбовцю, бо його апетити з кожним разом збільшувалися. Тоді він мені пригрозив, що взагалі забере водосховище. І почалися постійні перевірки та складання актів про якісь порушення.
Буквально через тиждень після інциденту до мене приїхав заступник Полякова і склав протокол за незаконний вилов моєї ж риби. Причому усі документи щодо купівлі малька та зариблення водойми у мене є. У мене є всі спецдозволи на розведення і вилов своєї ж риби. При складанні актів інспектор Держрибагенства застосовує нормативні акти, які не застосовуються до закритих водних об’єктів, яким є Райгородське водосховище. Тут було порушено кілька законів і тому на такі дії інспекторів ми теж подали заяву до поліції.
Натомість Поляков став писати у всі інстанції про мою нібито незаконну діяльність. Приїздили з перевірками, в тому числі і за вказівкою з Києва, але нічого протизаконного у моїй діяльності не знайшли. Був складений акт про дотримання природоохоронного законодавства, порушень не виявлено.
І вже наприкінці жовтня Поляков присилає ще чотирьох інспекторів Держрибагенства з однією метою — знайти хоча б щось незаконне. На час приїзду інспекторів мене не було. Я їздив у справах. Перед від’їздом попросив двох знайомих рибалок зняти сітки, які були встановлені навпроти бази, а рибу завантажити у спеціальний садок. Інспектори приїхали і почали складати протоколи на цих рибалок про браконьєрство.
Коли я приїхав і втрутився в ситуацію, то складання акту перетворилося на цирк. Я сказав, що ці люди виконували моє прохання і вони не браконьєри. Але інспектори і слухати нічого не хотіли та ще й поліцію викликали. Але погодилися з очевидними фактами, що риба належить мені, що сітки мої, садок теж мій, проте вперто наполягали, що двоє рибалок були браконьєрами. Та ще й незаконно обшукали мій човен. Ця справа розглядається в суді.
— Перевірки так і не припинилися?
— Звісно. Почалася інформаційна атака на мій бізнес. Наприкінці грудня на офіційному сайті Держрибагентства написали про знищення 13 тонн риби через те, що спустили воду з водосховища. Але доказів цього не надали. Так, там є фото, але на них жодної мертвої риби. А чому? Бо ніякого знищення риби не було. Ви уявляєте скільки це — 13 тонн? Це мінімум дві машини.
На останньому засіданні у суді інспектор, що приїжджав наприкінці грудня на водойму, прямо сказав, що ніякої дохлої риби не було, а статтю в інтернеті писав не він.
Вода дійсно спускалася, оскільки вийшла зі строю засувка. Та на час перевірки ніякої риби у водосховищі не було, бо ми її виловили ще місяць тому. А всі аборигенні види риби під час спуску води ми випустили в річку. Наразі засувку відремонтували, акти склали, вода набирається.
Після такої цілеспрямованої атаки на мій бізнес з боку державних службовців про який розвиток бізнесу може йти мова. Мій бізнес сьогодні приносить тільки збитки. І не тільки мені. Мені скоро нічим буде платити податки, в результаті сільська рада не доотримає кошти в бюджет. Бо йде цілеспрямоване знищення Райгородського водосховища як водного об’єкту.
Його занепад призведе до порушення екосистеми району. І знаю, що подібна доля чекає більшість таких же водосховищ по Луганській області. Бо впевнений, що такий тиск здійснюється і на інших підприємців. Можливо, мій приклад боротьби із знахабнілими держслужбовцями наштовхне інших на спротив такому безчинству та приверне увагу суспільства.
-----
Впевнені, що чудово знаєте рідне місто? Приєднуйтеся до групи «Цікаве Сватове» у Viber і перевірте.
