Новий фейк про оподаткування переказів на пластикові платіжні картки ширився з 18 лютого у Фейсбуці. І у сватівських групах також. Нам навіть почали надходити повідомлення від сватівчан із запитанням чи правда це, і чи не може бути це інформаційним вкидом.
Так, дійсно, інформація про податок на картки — фейк. І ось цьому спростування — від проєкту «По той бік новин» і від Державної податкової служби. І плюс ще про один фейк бонусом - про оформлення спадщини.
Чому українцям не варто боятися відправляти гроші з картки на картку
Новим податком, який доведеться платити усім, хто користується послугами банку почали лякати українців 18 лютого. Якраз у цей день одна з наших читачок запитувала чи правда це.
Ми перевірили через «Фейкогриз» цю інформацію і виявилося, що сайт, на якому опублікували текст про оподаткування банківських карток, грішить маніпулятивними текстами. Посилаються на інформацію Телеграм-каналу «Адвокат права».
Щоправда, 19 лютого у кінці тексту додали, що податкова це спростувала, але текст губиться у загальному контексті сайту, бо він вписаний після зображення і після такого маніпулятивного заголовку людина просто не дочитає до уточнення.
А ось інформація, яку постять сватівчани у місцеві групи у Фейсбуці. Пишуть про податки те ж саме, але ресурс інший.
Увечері 18 лютого редакція проєкту «По той бік новин» спростувала фейк про новий податок. Розказуємо, що там не так.
Отже, українців почали лякати тим, що треба буде платити податок за перераховані кошти з картки на картку. У фейку йшлось про те, що доведеться платити майже 20% податків за гроші, які надходять українцям на особисті банківські картки. А попередньо треба буде ще заповнювати декларацію.
Насправді, ні. І цей фейк Державна податкова служба спростувала ще 31 січня 2020. І додатково 18 лютого. У спростуванні податківці вказують, що ніяких нових податків не вводять. Інформація про оподаткування всіх коштів, які надходять на приватні картки, не відповідає дійсності.
І про найголовніше — інформація про банківські рахунки звичайних фізичних осіб, які не є ФОПами, може бути надана банком лише:
- за запитом Державної податкової служби — щодо наявності банківських рахунків;
- за рішенням суду — про рух коштів чи про будь яку іншу інформацію щодо рахунка.
«Скоро 1 березня і я не зможу оформити спадщину» — все ви зможете. Це фейк і він шириться мережею вже шість років
Принаймні, про таку дату у своєму спростуванні пише редакція проєкту «По той бік новин». Вони називають цей фейк циклічним. Бо у мережі його розганяють з року в рік — до 1 березня, чи 1 листопада. Пишуть, що до цієї дати «поточного року» не можна оформити спадщину чи договір дарування.
От і зараз — чим ближче 1 березня, тим активніше починається розповсюдження давнього фейку. І кажуть, що єдиним виходом у цій ситуації буде купівля, насправді — ні. Те ж саме із неможливістю вступу у законну спадщину. А ще пишуть, що майно «відійде «у руки державі». Насправді ж ви можете дарувати і продавати майно, як і коли забажаєте. То що ж не так з цією новиною.
Усі сайти посилаються на постанову Кабміну № 231, яка нібито забороняє визначити оціночну вартість нерухомого майна. Але для того, щоб продати, подарувати чи передати у спадок майно, потрібно скористатися послугами нотаріуса та/або «оцінювальника» майна.
Постанова, яку згадують, була чинною у 2013-2014, і вимагала від нотаріусів отримання сертифіката нового зразка. Якщо простіше, то вони мали пройти «переатестацію». Без сертифіката вони не могли оформлювати договори дарування і вступу у спадок.
Сама ж постанова втратила чинність у 2014, а у липні 2015 Вищий адмінсуд визнав її незаконною. Тож коли прочитаєте таке у соцмережах, не поспішайте бігти до нотаріусів і переоформлювати майно, бо це грошей коштує.
Як перестати вірити у все,
що пишуть у соцмережах
Пам’ятати про те, що Телеграм-канали не є достовірним джерелом інформації, якщо це не канал офіційних структур чи посадовців. Але інформацію з каналів посадовців теж треба перевіряти, шукаючи офіційне підтвердження їх словам.
Пам’ятати, що за емоційними заголовками завжди приховуються маніпулятивні або ж фейкові матеріали.
Якщо ви бачите інформацію, яка розноситься дуже швидко, але опублікована на таких ресурсах як politeca, znaj.ua або antikor.com.ua — скоріш за все, це фейк, маніпуляція або інформаційний вкид.
