15 серпня виповнюється 25 років зі створення першої 37-ї самостійної державної пожежної частини у Сватовому. Її історія почалася в далекому 1995 році. Журналісти Сватове.Сity розпитали керівника служби Івана Борзила, що змінилося за 25 років у роботі Сватівської пожежно-рятувальної служби і які зміни чекають на відділ попереду.
Перша 37-а самостійна державна пожежна частина у Сватовому утворилась 15 серпня 1995 року на базі 52-ї професійної пожежної частини по охороні міста Сватове. У 2004 до неї приєднали 53 пожежну частину по охороні селища Нижня Дуванка.
Сватівський міськрайонний відділ Головного управління Державної служби надзвичайних ситуацій в Луганській області утворився у 2012 після чергової реорганізації. Сьогодні йому підпорядковуються 19-а і 45-а пожежні частини у Сватовому і Нижній Дуванці.
Підполковник цивільної служби Іван Борзило керує Сватівським міськрайонним відділом ДСНС з 2009. Він народився у селі Гончарівка, що на Сватівщині. Івану 41 рік. 15-річним юнаком вступив до Луганського військового ліцею. Далі закінчив Харківський інститут пожежної безпеки, а потім — Академію пожежної безпеки України.
У 2003 прийшов працювати дільничним інспектором пожежного нагляду у тоді ще 37 самостійну державну пожежну частину по охороні Сватового і району. Потім був начальником 53-ї пожежної частини у Нижній Дуванці.
— Сьогодні до Сватівського міськрайонного відділу ДСНС, крім двох пожежних частин, входять інспекція пожежного нагляду та цивільний захист. Це значно розширяє функціональні обов’язки та відповідальність за проведення в районі певних заходів щодо цивільного захисту населення, — розповідає Іван Олексійович. — Ми контролюємо утримання власниками захисних споруд, бомбосховищ, збереження небезпечних хімічних речовин тощо. Хімічного виробництва у нас немає, але агропідприємства зберігають селітру, яка дуже небезпечна.
Стара пожежна техніка поступово замінюється
За 25 років Сватівська пожежна частина поступово оновлює свій автопарк. В цьому, за словами керівника, багато допомагає Головне управління Державної служби надзвичайних ситуацій в Луганській області. У Сватовому на ходу шість пожежних машин і ще дві у Нижній Дуванці. Є старенькі, зроблені на базі ЗІЛу. Найстаріша 1961 року випуску, але вона і досі на ходу.
За останнє десятиріччя отримали чотири машини. Наприкінці минулого року пригнали сучасну машину на базі МАЗу. А цього тижня отримали вже другу спеціалізовану багатофункціональну машину для рятувальників. Перша прийшла раніше. Ще є техніка спеціальна і допоміжна.
Іван Борзило каже, сьогодні практично немає проблем з паливно-мастильними матеріалами. Також частково техніка забезпечується запчастинами. Втім, багато чого купують самі. За законом пожежна частина може надавати платні послуги: аварійно-рятувальне обслуговування за угодами з підприємствами та агроформування, ще проводять лекції та навчання з персоналом підприємств і установ, надають послуги зі спилювання дерев, відкачування води тощо. Перелік цих послуг великий. Гроші за їх виконання надходять на спеціальний рахунок і використовуються для потреб частини.
Чи є у пожежників забобони або прикмети
Сьогодні у Сватівському відділі ДСНС працює 103 людини, з них 27 у Нижній Дуванці. Проблем з кадрами немає, бо люди отримують, за сватівськими мірками, цілком пристойну зарплату. Якщо людина тільки приходить працювати, то отримує близько 10 тисяч. Але завжди є можливість кар’єрного росту, відповідно зарплатня теж збільшується.
Для цього, за словами начальника служби, потрібно постійно вчитися та підвищувати свій професійний рівень. Тому особовий склад вчиться постійно. Навчальний рік починається з 1 вересня і триває до кінця травня. Все, як у школі: журнал, завдання, оцінки.
— Люди працюють за графіком доба через три. Але на третій день після зміни у працівників теж робочий день — з 8:00 до 17:00. Прибирають територію, займаються заготівлею дров на зиму, навчаються, ремонтують техніку або приміщення тощо. Адже ми все робимо самі. На зміні ж люди працюють за розпорядком. Є час для сніданку, обіду та вечері, — каже Іван Олексійович.
В приміщенні є кімната для відпочинку пожежників. На ліжках вони сплять одягнутими, щоб у будь-який момент виїхати за викликом. Після повідомлення про виклик у диспетчерську службу, черговий караул виїжджає на місце пожежі протягом трьох хвилин. Є також душові, роздягальні, дві пральні машинки. У кожного пожежника своя форма і він сам за нею доглядає.
Під час карантину служба працює за звичайним графіком, але керівництво більше приділяє увагу засобам особистого захисту співробітників. Вони забезпечені усім необхідним — маски та респіратори, багаторазові та одноразові захисні костюми, деззасоби та оприскувачі для обробки техніки і приміщень. Самі службовці ставляться до виконання карантинних заходів відповідально.
Щодо забобонів, то Іван Олексійович каже, вони у пожежників є, як і у працівників будь-якої іншої професії.
— Буває, що пожежі постійно відбуваються коли чергує якийсь певний відділок пожежних. На інших змінах все спокійно. Приходить час знову чергувати цьому відділку — і знов виклик за викликом. Ну, як «пороблено». Тоді ми кличемо на допомогу священника. Допомагає. А щодо прикмет, то у кожного пожежника вони свої, — сміється Іван Олексійович.
Ще у Сватівській пожежно-рятувальній частині є своя футбольна команда. Вони беруть участь як у районних, так і в обласних змаганнях. Показують доволі непогані результати — завжди в трійці лідерів. Нещодавно футболістам купили нову форму з логотипами частини.
Чи беруть у пожежники жінок
У рамках реформи децентралізації межі Сватівського району збільшилися, тому у Сватовому пропонується зробити пожежно-рятувальний загін, якому крім Сватівського будуть ще підпорядковуватися пожежні частини Троїцького та Білокуракинського районів, а також пост на території Красноріченська. Це збільшить кількість робочих місць, але й роботи побільшає.
Вже формується рятувальна служба з чотирьох відділень. У кожному будуть начальник відділення, рятувальник, водій та фельдшер-рятувальник. Відділення рятувальників заступатиме на зміну щодоби разом із двома відділеннями пожежників. Але у них різні функції — пожежники гасять пожежі, а рятувальники рятують людей під час надзвичайних ситуацій. Штат вже набрали, але оформлення документів тимчасово призупинили.
Останнім часом в Україні спостерігається тенденція, коли пожежниками і рятувальниками хочуть бути жінки. У Сватівську рятувальну службу теж подавалися на роботу фельдшером-рятувальником більше десяти жінок. Відібрали тільки одну кандидатку, бо, за словами Івана Олексійовича, ця професія потребує гарної фізичної підготовки. Також він вважає, що для жінок потрібно створювати більш комфортні умови для роботи, а у Сватовому поки що цього зробити не можуть.
«Пожежник спить — люди радіють, а не спить — плачуть»
В народі кажуть «пожежник спить — служба йде», але Іван Борзило з цим не згоден, а наводить іншу приказку: «Пожежник спить — люди радіють, а не спить — плачуть».
З початку 2020 року кількість пожеж у Сватівському районі збільшилася майже у півтори рази у порівнянні з попереднім роком. А загоряння сухої трави удвічі. Хоча пожежники і пишуть у рапортах, що причиною пожежі в екосистемах є необережне поводження з вогнем невстановленої особи, але ми всі розуміємо, що здебільшого причиною пожеж є навмисний чи не навмисний підпал. Люди палять суху траву, сміття, гілки дерев, за вогнем не слідкують, а потім горять будинки, сараї, паркани. На думку Івана Борзила, підвищення штрафів тут не допоможе.
Влітку у Сватівському районі частіше горять суха трава, очерет та лісосмуги, взимку більше горять будинки, бо люди для обігріву використовують різні електричні або саморобні прилади. Ще взимку рятувальники часто виїжджають для порятунку людей із снігових заметів. За словами Івана Олексійовича, якби дорожники у повному обсязі виконували свої обов’язки, то таких випадків було б набагато менше.
— Замість того, щоб підвищувати штрафи за підпал, треба надати більше повноважень відповідним службам для складання протоколів. Поки що можуть робити тільки поліцейські. Та й у суді довести підпал складно. Люди самі мають зрозуміти, що палити нічого не можна, мають контролювати, щоб цього не робили сусіди, тоді й пожеж та збитків поменшає, — каже начальник пожежної служби. — Один виїзд пожежної машини обходиться державній казні у середньому у 4-5 тисяч гривень.
Взагалі, на думку Івана Олексійовича, головне завдання пожежно-рятувальної служби — це попередження виникнення пожеж та надзвичайних випадків. Тому працівники служби постійно проводять серед населення роз’яснювальну роботу щодо дотримання правил пожежної безпеки, відпрацьовують заходи евакуації людей на соціальних об’єктах, попереджають людей про вибухонебезпечні знахідки, розповідають як поводитися на водоймах під час купального сезону тощо.
Але керівник служби вважає, що цій роботі мають приділяти більше уваги представники влади на місцях, засоби масової інформації, керівники підприємств та установ тощо. Іван Борзило каже, дотримання правил пожежної безпеки, як і культура поведінки людини, мають виховуватися з дитинства.
