В осінній період Сватове та села району огортає їдкий та нестерпний дим від спалювання трави та бадилля під час прибирання городніх культур. Це важкий період не тільки для людей, які страждають на алергію, а й чимале випробування для екосистеми. До того ж спалювання сміття та трави часто призводять до пожеж та великих матеріальних збитків. Про те, як позбавитися органічних і так званих зелених відходів без шкоди для навколишнього середовища, та отримати з цього вигоду розповів В’ячеслав Кірічок.
Знайти таку людину у Сватовому виявилося непросто. Адже більшість городян для утилізації будь-якого сміття користуються послугами комунального підприємства «Сватове-благоустрій». Решта людей, які стверджують, що у них «немає сміття», просто його спалюють або вивозять за місто у найближчі лісосмуги.
Про це говорить і колишній еколог, сватівчанин Юрій Кірічок. Сьогодні він приватний підприємець, але колись працював інспектором в екологічній службі при Сватівській райдержадміністрації. Потім в райцентрах екологічні служби розформували, а залишили тільки декілька працівників на обласному рівні. Каже, таке реформування служби не пішло на користь екології району, як наслідок ми сьогодні спостерігаємо стихійні сміттєзвалища.
— Найпростіший спосіб позбутися органічних і «зелених» відходів вдома — це компостні ями. У мене вдома є така, але маленька. А от брат В’ячеслав з Коржового облаштував дві таких ями, — розповідає Юрій.
«Я сміття не палю»
В’ячеслав каже, що дійсно на городі вирив поряд дві компостні ями. Розміром два на три метри та глибиною з півметра. Зверху обгородив їх дошками. Обшивати яму в самій землі чоловік не радить, бо потрібен вільний доступ черв’яків до перегною.
— Поки відходи в одній ямі перегнивають, інша наповнюється. До ями скидаємо усі харчові відходи, подрібнені бур’ян та бадилля з городу, навоз після курей та свиней, опале листя. Щоб компост вийшов гарним, укладати його треба шарами товщиною не більше 15 сантиметрів і присипати землею, а ще періодично поливати та перемішувати. Дехто використовує спеціальні засоби для швидкого гниття. Вони продаються у магазині. Я цим не користуюся. Зазвичай процес гниття триває близько двох років. Коли у ямі перегній вже готовий, то я його використовую як добрива для того ж городу. Тому сміття не палю, — розповідає В’ячеслав.
Гілля дерев чоловік дрібнить і використовує для опалення будинку. Для цього він встановив дров’яний котел. Скло, пластик і металеві предмети, які набиралися, пустив під заливку фундаменту під час будівництва бані-сауни. Каже, навіть на Андріївському ставку збирав пляшки, які залишилися там на пляжі після відпочивальників. Це не тільки укріпило фундамент, а й зекономило щебінь та цемент. В’ячеслав каже, що таке сміття також можна використовувати коли вимощують бетонні доріжки на подвір’ї. За його словами можна придумати декілька варіантів для застосування, у тому числі відсортувати та вивезти у Сватове на пункти прийому таких матеріалів.
— Так може зробити кожен і жити спокійно. Навчились же цінувати свою природу в інших країнах. А чим ми гірші за європейців. Україна — одна з найбагатших країн Європи, тільки ми не помічаємо цього багатства і не замислюємося про його збереженням, — каже В’ячеслав.
Як зробити компостну яму самотужки
В’ячеслав також розповів як самому зробити компостну яму для переробки садового сміття та побутових відходів. За його словами, спочатку треба вибрати місце. Воно має бути подалі від водних джерел, бажано в тіні, оскільки прямі сонячні промені можуть пересушувати компост. Хоча його можна періодично поливати та перемішувати, аби прискорити процес гниття. Оптимальний розмір ями має бути не більше двох-трьох метрів у довжину та півтора метра у ширину. Це дозволить легко перемішувати вміст ями.
Дно бажано перекопати та для дренажу вкрити шаром подрібнених гілок або щепи. Зверху на яму можна зробити короб з дощок або рейок. Та накрити кришкою. Можна — плівкою, щоб зробити парниковий ефект. Це захистить яму від прямих сонячних променів, уповільнить розповсюдження запаху та додасть естетичного вигляду. Одну стінку короба можна зробити з урахуванням поступового нарощування. Так зручніше наповнювати яму. А ще коли користуєшся вже готовим добривом для зручності можна вийняти нижню дошку.
Додамо ще, що компостну яму можна облаштувати різними способами, в тому числі з підручних матеріалів — цегли, шиферу, рейок, пластику, сітки тощо. Головне, щоб не було дна, а у стінах були отвори.
Якщо ж ви самі не хочете будувати компостну яму, але готові нею користуватися, то можна придбати вже готові ємкості для компостування за різною ціною як пластикові компостери так і дерев’яні.
Які відходи можна компостувати, а які не бажано
За словами В’ячеслава, до компостної ями можна викидати: овочі, фрукти, зелень, шкаралупу з яєць та горіхів, хліб, каву, чай (без пакетиків), листя, квіти, бадилля з городини, паперові серветки.
Не можна компостувати оцет, олію, соки, молоко, кістки з м’яса та риби, папір, екскременти тварин.
Також не бажано у великій кількості скидати у яму їжу тваринного походження — сир, йогурт, масло вершкове, яйця, м’ясо, рибу, великі кісточки від фруктів, шкірку авокадо, готові продукти — каші, картопля, а також цитрусові, цибулю, часник.
Щоб компост швидше перегнивав, лушпиння, залишки їжі, серветки краще подрібнити та щільно закривати кришку для потрібної температури і вологості.
Готовий компост можна використовувати як добриво не тільки для городу, а й для клумб та пересадки кімнатних рослин. Замість того, щоб купляти таку ж саму землю в магазинах чи супермаркетах, чи не простіше самому її підготувати.
Але головне — завдяки таким нескладним та доступним кожному рішенням населені пункти поступово стануть екологічно чистими для проживання, зменшиться кількість стихійних сміттєзвалищ та пожеж, а громада може отримати ще й додатковий прибуток.
Українські практики компостування сміття
В Україні сьогодні багато прикладів, як у громадах сміття сортують, переробляють, компостують і навіть заробляють на цьому гроші. Достатньо ці практики пошукати в інтернеті. Наприклад, досвід Переяслава, де замість спалення сухостою, гілок та опалого листя їх переробляють. Готовий компост місто використовує для загальних потреб.
Юрій Кірічок каже, що так роблять у всіх європейських країнах. У нас же, коли люди обрізають дерева, то гілля палять або просто складають вздовж доріг чи біля сміттєвих контейнерів. Це ж стосується і опалого листя. В той же час подібне сміття може переробляти підприємство з благоустрою. Це не потребує великих витрат — купити спеціальний подрібнювач для гілок і порості. Подрібнене дрібне гілля використовувати як прикраси для клумб або при ландшафті парків. Більші гілки можна дробити і використовувати для опалення. З опалого листя переробні підприємства міста можуть робити такі ж брикети, як роблять з лушпиння соняшнику.
Щоправда у всіх цих новаціях, які давно застосовують в інших країнах, має бути в першу чергу зацікавлена місцева влада. А поки що ми тільки збільшуємо територію міського сміттєзвалища, палимо восени та навесні сміття і періодично прибираємо нові несанкціоновані сміттєзвалища на території міста.
----
Матеріал опубліковано в рамках програми Media Emergency Fund, яку реалізує Львівський медіафорум, за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Чеської Республіки у рамках Transition Promotion Program. Погляди, викладені у цьому матеріалі, належать авторам і не відображають офіційну позицію МЗС Чеської Республіки
