Ринок у Сватовому — чи не найбільше місце, де сватівчани та гості міста скуповуються. Тут і продукти, і взуття, і одяг, і господарські товари, і техніка. Багато місцевих підприємців торгують на ринку ще з 90-х, а є й такі, які почали працювати зовсім недавно. Серед них — Тетяна Вознюк. Вона стала підприємицею якраз тоді, коли країна вийшла із суворого карантину. Історія про те, як все почалося і чи складно працювати зараз — у період кризи.
Тетяна Вознюк — сватівчанка. Їй 35 років. Після школи вивчилася на швачку. Працювала у декількох ательє у Сватовому, але більше шила на замовлення вдома. Потім змінила роботу — поїхала зі Сватового і працювала у Києві та Москві у сфері торгівлі. Каже, це її сфера, бо подобається знаходитися поміж людьми, спілкуватися з ними.
Через певний час Тетяна повернулася до Сватового. Вийшла заміж, народила сина Богдана. Поки була у декреті, шила на замовлення та встигла засумувати за торгівлею.
— Тільки Богдан пішов у садок, одразу вирішила, що треба щось робити. Зупинилася на торгівлі прикрасами з медичного сплаву. На старт у мене пішло дев’ять тисяч гривень, — каже Тетяна. — Витратили на це зарплату чоловіка (сміється). А взагалі шити я не припинила — і досі роблю це вдома, як і раніше.
Спочатку жінка продавала прикраси через інтернет — на своїх сторінках у соціальних мережах. А потім стояла на ринку. Правда, просто на виносному столі. Бо місця під власний торговий намет не було. Щодня вона чекала, коли з’явиться вільне місце для палатки. А поки за цей час збирала гроші для розширення. Потім в Україні оголосили загальнонаціональний карантин, ринки зачинилися.
Коли ж непродовольчим ринкам дозволили працювати і суворий карантин в Україні скасували, Тетяна продовжила йти до своєї мети. 1 червня вона зареєструвалася як приватна підприємниця, і почалася її нова історія на місцевому ринку. Якраз і місце для намету звільнилося.
— Ідея розширювати асортимент товару у мене була давно, ще поки я продавала прикраси. Стояла собі на ринку і думала, що я можу продавати людям, що було б точно потрібним і не, як у всіх, — розповідає Тетяна. — Я гарно вивчила асортимент і зрозуміла, що зупинюся на жіночому одязі великого розміру. У нас же на ринку жіночий одяг максимум до 50-го розміру.
За два дні Тетяна оформила підприємництво. Каже, труднощів з цим не було. Далі підписала договір оренди з адміністрацією ринку. І поїхала за товаром.
— За одягом я їжджу у Харків на «Барабашово». На першу закупку витратила 15 тисяч гривень, — розповідає жінка. — Одяг вибираю на свій смак. Такий, у який одяглась би сама. Звісно, підбираю і за ціновою політикою, аби був доступним сватівчанкам. А ще, щоб міг задовольнити потреби жінок будь-якого віку. Окремо купую молодіжні моделі і для жінок старшого віку.
Тетяна каже, зараз у міжсезоння виторгу особливого немає. Все наче у «підвішеному» стані — літо наче ще і не скінчилося, а до холодів рано. Тож зараз і торгівля «впала». У розпал сезону за товаром їздила щопонеділка. Каже, аби оновити асортимент товару, потрібно від 10 до 15 тисяч гривень залежно від того, скільки товару залишилося. Окрім цього, ще є щомісячні витрати на підтримку бізнесу: 500 гривень платить за оренду місця на ринку, 600 платить за склад, де зберігає товар, і 1300 гривень йде на податки.
— Поки що все на початковій стадії, зараз заробляю вісім тисяч на місяць у середньому, але, звичайно, хотілося би більше, як і кожному. Те, що зараз є, теж непогано, — розповідає підприємниця. — І це завдяки тому, що у мене гарне торгове місце — на початку ринку. Звісно, є і вільні контейнери, які можна орендувати, та вони знаходяться на віддалених територіях, куди покупці практично не доходять. Тож поки і взимку буду працювати у наметі. Але нічого, тут поряд є гарячий чай і кава, тож буду грітися.
Тетяна вже розпланувала, який одяг привезе на сезон осінь-зима. Каже, поки це будуть вітровки, теплі брюки, светри. На майбутнє планує розширити асортимент товару.
Тим, хто має намір розпочати власну справу на ринку, бажає міцних нервів. А ще — бути комунікабельними і обов’язково привітними. Адже гарне ставлення до покупців — головна запорука успіху. А ще Таня каже, в умовах конкуренції на ринку не варто заводити друзів.
