Чек кожному покупцеві: що ФОПам Сватівщини варто знати про касові апарати

Закон «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» був ухвалений давно. Обов’язкове застосування РРО/ПРРО для підприємців-єдинників мали ввести ще з січня 2021 року. Але Верховна Рада дала підприємцям рік для адаптації, аби вони поступово перейшли на використання касових апаратів. Цим часом скористалися не всі, тому зараз навколо цього багато галасу.

Згідно із законом, з 1 січня поточного року всі фізичні особи-підприємці ІІ-ІV груп, а також ФОП на загальній системі оподаткування зобов’язані у своїй роботі застосовувати реєстратор розрахункових операцій (РРО), або програмний реєстратор розрахункових операцій (ПРРО), якщо під час продажу товарів чи послуг вони проводять готівкові розрахункові операції або здійснюють розрахункові операції за допомогою POS-терміналів і платіжних карток. 

Підприємці першої групи, які не мають найманих працівників, працюють на ринках або надають побутові послуги населенню (перукарі, ремонтники взуття тощо) можуть не застосовувати РРО/ПРРО. Однак якщо на території ринку у підприємця є власний магазин, то реєстратор розрахункових операцій потрібен. 

Не належить до розрахункових операцій і не потребує застосування РРО/ПРРО оплата за товари чи послуги здійснена через:

• установу банку, оскільки гроші перераховуються із розрахункового рахунку на розрахункових рахунок;
• безпосереднє внесення готівки через касу банку з подальшим зарахуванням на розрахунковий рахунок;
• платіжний термінал та/або програмно-технічний комплекс самообслуговування (ПТКС), який належить банку.

До класичних пристроїв РРО, якими сьогодні користуються багато підприємців, належать:

• електронний контрольно-касовий апарат;
• електронний контрольно-касовий реєстратор;
• вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор;
• комп’ютерно-касова система;
• електронний таксометр;
• автомат з продажу товарів (послуг) тощо.

Будь-який з цих пристроїв по-перше треба купити, а по-друге — через певний час його потрібно міняти. А ще технічно обслуговувати, що, звісно ж, не безкоштовно.

Програмний реєстратор розрахункових операцій (ПРРО) — це програма для ведення розрахункових операцій онлайн. Її безкоштовно надає податкова. Встановити програмне забезпечення можна на будь-який гаджет — смартфон, планшет, ноутбук тощо. Програмісти податкової супроводжують роботу сервісу, за необхідності його удосконалюють і оновлюють.

Також ПРРО можна купити у комерційних розробників. 

Серед переваг програмного реєстратора розрахункових операцій є те, що чеки там створюються автоматично і відразу подаються до фіскального сервера через засоби телекомунікації. Z-звіти теж генеруються автоматично, це можна налаштувати безпосередньо у програмі.

Також при застосуванні ПРРО покупцеві можна видати паперовий або електронний чек, який можна відправити на електронну пошту покупцеві чи у месенджери. Або згенерувати його у форматі QR-коду. Тобто за цим кодом покупець може ідентифікувати свій чек за допомогою смартфону.

За допомогою реєстратора розрахункових операції (РРО) покупцеві можна видати тільки паперовий чек.

Користуватися РРО чи ПРРО — вибір підприємця.

Постановою Кабміну № 1336 від 23 серпня 2000 року  затверджений Перелік окремих форм і умов здійснення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО та/або ПРРО, використовуючи розрахункові книжки (РК) і книги обліку розрахункових операцій (КОРО).

Зокрема, це розрахункові операції під час роздрібної торгівлі на території села товарами (крім підакцизних товарів), що здійснюється фізичними особами-підприємцями, які сплачують єдиний податок.

Але є нюанс. Якщо в селі є магазин, де підприємець продає побутові товари чи продукти харчування, але в цьому ж приміщенні інший підприємець продає алкогольні напої і цигарки, то РРО/ПРРО мають застосовувати обидва підприємця. Розрахункові книжки і книги обліку можна використовувати, якщо підприємець не здійснює дистанційну торгівлю, зокрема через інтернет. 

Розрахункові книжки і книги обліку не можуть використовувати підприємці, які здійснюють свою діяльність у селищах міського типу. У відповідності до класифікатора, у Сватівському районі це Нижня Дуванка, Красноріченське, Троїцьке, Білокуракине і Лозно-Олександрівка.

Для роздрібної торгівлі на території села також встановлений граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів — це 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Зараз він становить 1 млн 85 тис 500 гривень. У разі перевищення ліміту використання РРО/ПРРО є обов’язковим.

Книги обліку розрахункових операцій і розрахункові книжки перед використанням реєструються у встановленому порядку. Передбачено також щомісячну звітність щодо їх використання.

Не зобов’язані застосовувати РРО/ПРРО та вести облік товарних запасів фізичні особи-підприємці платники єдиного податку І групи.

Із всього загалу ФОПів, платників єдиного податку ІІ—ІV груп, обов’язкове ведення обліку товарних запасів поширюється лише на платників, які зареєстровані платниками ПДВ або здійснюють реалізацію:

• технічно-складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
• лікарських засобів, виробів медичного призначення;
• ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

Якщо людина в магазині розраховується карткою через термінал, то отримує чек про списання коштів зі свого карткового рахунку. Але продавець повинен надати покупцеві ще один чек на придбання товару — фіскальний. Тобто людина отримує два чека, якщо термінал не зв’язаний з РРО/ПРРО. 

За таким же принципом відбувається розрахунок через кур’єрів, поштових операторів, за передоплатою або післяплатою — покупець має отримати фіскальний чек від продавця.

Реєстрація видачі грошей у разі повернення товару або скасування помилково проведеної суми через РРО здійснюється шляхом реєстрації від’ємної суми.

Якщо сума коштів, виданих при поверненні товару чи рекомпенсації раніше оплаченої послуги, перевищує 100 гривень, потрібно скласти акт про видачу грошей. У акті вказують дані документа, що встановлює особу покупця, який повертає товар/відмовляється від послуги, відомості про товар/послугу, суму виданих коштів, номер, дату і час видачі розрахункового документа, який підтверджує купівлю товару/отримання послуги.

Такий же акт складається під час скасування помилково проведеної суми розрахунку через касовий касовий апарат або помилково обраної форми оплати (готівка, картка, кредит тощо). В акті зазначаються дані про помилкову суму і реквізити розрахункового документа.

Акти про видачу грошей і акти про скасування помилково проведеної суми розрахунку через РРО, помилкової форми оплати зберігаються протягом трьох років.

Контроль за використанням РРО/ПРРО покладений на державну податкову службу. До 31 березня діє мораторій на проведення більшості видів податкових перевірок через карантинні обмеження. 

Щодо відповідальності. До порушень застосування РРО/ПРРО належать непроведення розрахункової операції через РРО/ПРРО або не видача фіскального чека.Покупець має право взяти чи не взяти чек, але продавець зобов'язаний його видати. Якщо при застосуванні ПРРО покупець не надасть свій абонентський номер або адресу електронної пошти для відправки йому електронного розрахункового документа, то продавець повинен роздрукувати і видати паперовий фіскальний чек. 

Якщо порушення буде зафіксоване вперше, підприємець заплатить штраф у розмірі 100% вартості проданих з порушеннями товарів плюс ще адмінштраф. При повторному порушенні — 150% вартості проданих з порушеннями товарів.

Це значно спростило порядок обліку перш за все для самого підприємця. Людині легше слідкувати за своїми доходами, тому простіше здавати звіти. 

Також застосування реєстратора розрахункових операцій сприятиме виведенню доходів з тіні і змусить підприємців працювати чесно.

Але головне — це захист прав покупця. Якщо підприємець продав неякісний товар, людині легше буде його повернути. Адже кожен виданий фіскальний чек зберігається на сервері податкової служби. Це ж стосується і надання послуг.