В рамках проєкту «Підвищення рівня медіаграмотності в Полтавській та Луганській областях» у Сватовому у грудні пройшли два воркшопи на тему «Бути медіаграмотним — сучасно!». Участь в них взяли 50 людей. Це сватівчани старшого віку — активісти Центру «Сприяння», а також викладачі і старшокласники Сватівської обласної спеціальної загальноосвітньої школи-інтернат.
Впроваджували проєкт у нашому місті Ольга Просіна — кандидатка педагогічних наук, завідувачка кафедрою філософії і освіти дорослих Центрального інституту післядипломної освіти Державного закладу вищої освіти «Університет менеджменту освіти», Олена Карауш — громадский діяч, керівник Центру «Сприяння», Наталія Литвинчук — вчитель початкових класів Сватівської загальноосвітньої школи №6.
Що таке факт і судження
У сучасному світі зросла роль інформаційного простору, важливо захистити власне медіаполе. І ключовими поняттями, у яких потрібно чітко розібратися є поняття факт і судження.
ФАКТ — реальна подія, яку можна перевірити. Факт об’єктивний.
Судження — думка про щось, вираз ставлення до чогось, оцінка чогось. Думка — суб’єктивна.
Чим відрізняється інформація від пропаганди
Два важливих для медіаграмотної людини поняття — інформування та пропаганда.
Інформування — інформує, роз’яснює АЛЕ: не дає готових рішень.
Пропаганда — інформує, роз’яснює, переконує, АЛЕ: компрометує, маніпулює
Перегляньте спочатку перше відео:
А тепер давайте подивимося друге відео:
Мабуть, не важко зрозуміти, де було інформування, а де пропаганда.
Перше відео — це пропаганда. Пропаганду легко сприймати, її хочеться дивиться, вона зацікавлює своєю яскравістю, привабливістю, зрозумілістю.
Тоді як друге відео, потребує уважного прослуховування, вдумливого ставлення. Воно не яскраве, його набагато складніше сприймати.
Подумайте, яка пропаганда йде зі знаком плюс?
Так, на думку відразу приходить пропаганда здорового способу життя, проти куріння, запобігання насильства, наркоманії тощо.
Як з’являються фейки і що таке фактчекінг
Вислів Вінстона Черчилля: «Брехня встигає обійти півсвіту, поки правда одягає штани», є влучною цитатою до теми «Фейк». Fake — з англ. — підробка, фальшивка.
Фейкові новини — це навмисне поширення брехні з метою змінення громадської думки або розділення людей на кілька ворогуючих таборів.
Фактчекінг — перевірка фактів, даних, відомостей — формат журналістських розслідувань, що розвивається і поширюється у світі останні півтора десятиліття.
Як запідозрити фейк?
- Не вказані факти: місце, час, імена.
- Немає фото, відео.
- Невідомі джерела: немає, підозрілі або без гіперпосилань.
- Занадто емоційно: категоричні судження, заклики до дій, емоційно забарвлені слова.
- Занадто драматична історія, як у кіно.
- Новину не поширюють серйозні медіа.
- У новині штучно об’єднані не пов’язані між собою факти.
Як спростувати фейк?
- Алгоритм факт чек розслідування.
- Моніторинг загального обсягу інформації.
- Визначення повідомлень, що мають факти.
- Визначення фактів, що можуть бути перевірені.
- Опрацювання аргументів, побудова доказів.
- Встановлення вердикту.
Чому в Україні залежні ЗМІ
ЗМІ в Україні є неприбуткові, тоді чому власники медіа, не дивлячись на відсутність прибутку, тримаються і навіть борються за інформаційний простір?
На перший план виходить важливість інформаційно-політичного впливу через ЗМІ.
Кому належать українські ЗМІ читайте зокрема тут.
Що таке джинса
Джинса́ — сленгове слово, яке використовується переважно в медійній спільноті. Синонім терміна «прихована реклама». Джинса — навмисно прихована реклама чи антиреклама, подана у вигляді новин, авторських текстів, телевізійних програм тощо.
Так, ви дивитися новину, передачі, наприклад, у таких рубриках «Думка», «Новини компанії», «Позиція», «Актуально» тощо, сприймаєте інформацію як достовірну, яка спирається на факти, а в цей момент вами маніпулюють.
Які ж основні ознаки джинси?
- Згадується лише одна торговельна марка (політична партія, прізвище кандидати), або інша (марка, продукт, кандидат) висвітлюється як свідомо програшна; матеріал повністю присвячено економічним чи політичним досягненням певного бренду.
- Матеріал немає явного інформаційного приводу.
- У матеріалі, присвяченому конфліктові, відображена позиція тільки однієї сторони.
- Окреслюється проблема, а її розв’язання пов’язане з певним брендом.
- Фігурують сумнівні експерти.
- Ідентичне повторення матеріалу в кількох джерелах.
- Матеріал виходить під підписом журналіста-новочка(практиканта), або псевдонімом.
- Часом стиль та навіть мова матеріалу не відповідають стилю і мові видання.
Тож, медіаграмотність — це
Медіаграмотність — це формування культури взаємодії з медіа, розвиток творчих і комунікативних здібностей, а також навичок критичного та аналітичного мислення, для грамотного сприйняття, декодування, інтерпретації, аналізу та оцінки медіатекстів
Вміння відрізняти факти від суджень є базовою навичкою медіаграмотності. Не втрачайте довіри у цьому житті, але пам’ятайте про маніпуляції і перевіряйте факти. Хотілося б підкреслити, що саме в активних формах навчання можна відчути і сформувати навички медіаграмотності.
*Даний матеріал розроблений на основі навчання авторів в проєктах Академії української преси та матеріалів експертів даної Академії, а також у рамках проєкту «Підвищення рівня медіаграмотності в Полтавській та Луганській областях» який виконується Полтавською філією Суспільної служби України за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку USAID Ukraine у проєкті «Медійна програма в Україні», що реалізується міжнародною організацією Internews Ukraine.
