З 31 березня у Сватівському районі новий голова райдержадміністрації. На цю посаду призначили Олега Клименчукова. До цього він майже рік очолював Кремінський район. Третього квітня він приступив до виконання обов'язків очільника Сватівського району. Журналісти Сватове.City поговорили з Олегом Володимировичем про його плани щодо розвитку Сватівського району і поставили ще кілька незручних запитань.
— Олег Володимирович, чому ви вирішили змінити посаду директора комунальної установи на державне управління?
— Як Ви вже знаєте, у мене три освіти — Луганський аграрний університет за спеціальністю інженер-технолог (переробка м’яса), Луганський національний університет імені Тараса Шевченка — спорт, магістр з олімпійського і професійного спорту, Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля — публічне управління та адміністрування. Не зважаючи на різноплановість освіти, всі отримані знання мені так чи інакше допомагають. У Луганську до війни я досить успішно займався бізнесом. Після переїзду до Сєвєродонецька працював директором Луганської обласної школи вищої спортивної майстерності, де теж згодилися знання, отримані в університеті. Майже рік працював на посаді голови Кремінської райдержадміністрації. А з квітня призначений головою адміністрації укрупненого Сватівського району. Де б я не працював, скрізь застосовую свої знання і досвід, набуті за життя, щоб бути корисним людям та громаді.
На мою думку, керування комунальною установою не багато чим відрізняється від посади держслужбовця. Адже обидві установи працюють з бюджетом, і я розумію як вони працюють. Мене найбільше зацікавила реформа децентралізації. Коли усі повноваження передаються на місцеві громади. В той же час збільшується і відповідальність на місцевому рівні за прийняття тих чи інших рішень. На мою думку, це дуже цікавий та перспективний напрямок розвитку України в цілому та громад на місцях, який потрібно було впровадити ще років 20 тому. Децентралізація сьогодні не тільки на папері. Кожен її може побачити. Тому коли мені запропонували очолити Кремінську райдержадміністрацію, то я відразу погодився.
— Чи передбачає реформа децентралізації зміну повноважень голови райдержадміністрації?
— Сьогодні голова райдержадміністрації має більш представницькі повноваження, як і районна рада. Усі функції передані на базовий рівень — освіта, культура, спорт, медицина. депутати, які колись сиділи і думали, що якийсь дядько прийде і дасть гроші, пішли в минуле. Сьогодні депутати самі формують бюджет громади, самі розподіляють гроші і самі думають про розвиток територій. На скільки керівники громади, в тому числі і депутати, будуть гарними менеджерами, на стільки успішною буде громада. Але у будь-якому разі громада має бути спроможною. І голова райдержадміністрації на цей процес не впливає. Моє завдання — координація роботи укрупненого Сватівського району.
Олег Клименчуков, голова Сватівської райдержадміністрації
Поки що адміністрації працюють за старим законодавством, яке багато в чому не відповідає реаліям сьогодення. У Верховній Раді вже розробляють новий законопроєкт, який чітко визначає повноваження та функції як районної адміністрації, так і районної ради. Адже райадміністрації займаються не тільки координацією дій громад району, а також територіальних підрозділів центральних органів виконавчої влади. Також ми маємо виконувати функції загального контролю.
— Сватівчани дуже прискіпливі до зміни районного керівництва. Багато хто вважає, що керувати районом має місцевий мешканець. Що Ви на це скажете?
— Це застарілі стереотипи. Я розумію, що люди питають навіщо новий голова Сватівського району? А чим колишній не влаштовував? Питання не в цьому. Новий Сватівський район передбачає нові кордони. Це — нові завдання, нові масштаби роботи. Тому мене і призначили головою нового укрупненого району. Щоб всі розуміли, що я голова районної державної адміністрації не тільки для сватівчан, а і для троїчан, білокуракинців тощо. І більшість мого робочого часу буде присвячена тому, щоб «зшивати» ці території, щоб ніхто не відчував себе віддаленим чи ображеним. Люди повинні розуміти, що робота районної ради та райдержадміністрації не закінчується в межах колишнього Сватівського району.
Неважливо місцевий я чи не місцевий. Мені хочеться працювати в нормальних умовах. Я звик, що за мою роботу мені не соромно. В той же час я не даю порожніх обіцянок, але розумію, що у Сватівського району має бути свій представник, який буде відстоювати інтереси всього району. Роботу свою я знаю, впораюсь з нею і хочу якнайскоріше долучитися до вирішення проблем.
— Зустріч з очільниками територіальних громад у Вас вже відбулася?
Олег Клименчуков та Сватівський міський голова Віта Сліпець
— У мене вже були зустрічі з головами декількох територіальних громад та депутатами. Особистих зустрічей із головами громад я не проводив, бо хочу, аби все відбувалося відкрито, у присутності людей. У мене є графік проведення сесій у тергромадах району. Я хочу побувати на всіх сесіях, поспілкуватися з депутатами, з жителями громад, почути їхні проблеми і побачити досягнення. Так що все відбувається за графіком.
— Сватівський район новий для Вас. Що Ви вже побачили проблемного і цікавого?
— Сватівський район дуже великий за територією. Крім Білокуракинського та Троїцького районів, до нього приєдналася майже половина колишнього Кремінського району. Новомикільська рада приєдналася до Сватівської громади. І ще є така потужна громада — Красноріченська. Населення району становить 80 тисяч. Дуже великі відстані між населеними пунктами. Тому головне завдання на сьогодні — це відновлення автошляхів. Адже поліпшення дорожньої інфраструктури дозволить жителям віддалених територій швидко діставатися районного центру і дасть поштовх для розвитку бізнесу.
Я розкажу про ті дороги, які обов’язково будуть зроблені у цьому році. За гроші міжнародників вже будується дорога Р-66, що з’єднує Дьомине-Олександрівку, Троїцьке, Нижню Дуванку, Сватове, Кремінну, Рубіжне, Сєвєродонецьк та Лисичанськ. Також у планах ремонт дороги, яка з’єднує Сватове і Білокуракине. Ще запланований поточний ремонт доріг місцевого значення — це проспект Перемоги у Троїцькому і дорога до Новомикільського. А от до Красноріченська цього року дорогу ремонтувати не будуть. Можливо, наступного.
Після знайомства з об’єктами Сватівської громади привернув увагу і зацікавив недобудований басейн. Знаю, що сватівчани називають його довгобудом. На моє переконання, басейн у Сватівському районі має бути. Це реально перспективний проєкт, втілення якого піднімає на вищий спортивний і культурний рівень не тільки Сватівську громаду, а й район. Також мене дуже цікавить капітальний ремонт Сватівської школи №8, яка визначена як опорна. Це реальна проблема, яку потрібно вирішувати. Ще зацікавили наміри міської громади щодо ремонту стадіону у Сватовому.
Це три проблеми, які цікаві не тільки в масштабах Сватівської громади, а і в масштабах району. Тому вони для мене в пріоритеті.
Однією з проблем Нижньодуванської громади вважаю відсутність лікаря в амбулаторії. Сподіваюсь, що у цій громаді будуть реалізовані проєкти будівництва модульного Центру адміністративних послуг та ремонту амбулаторії.
Впевнений, що не менш важливі проблеми є і в інших громадах. Тому з пріоритетами будемо визначатися, коли вже остаточно побуваю на всіх територіях.
— Наш район сільськогосподарський. Чи плануєте зустрічі з керівниками сільськогосподарських підприємств?
— Як я раніше зазначив, площа району доволі велика. За такий короткий проміжок часу я поки не встиг навіть побувати на всіх територіях. Поки що тільки збираю інформацію, тому поступово познайомлюсь з усіма. Я з повагою ставлюся до кожного, хто працює на землі, і маю намір поспілкуватися з усіма.
Хочу зазначити, що двері мого кабінету відкриті для всіх відвідувачів. До мене вже приходить багато людей і я всіх приймаю, бо хочу зрозуміти чого люди прагнуть, чим вони живуть, що їх турбує.
— У складі району сім територіальних громад, до яких входять багато сільських населених пунктів. Як Ви бачите розвиток сільських територій?
— Село — колиска нації. Все виходить з села, де люди обробляють землю, заробляють на ній гроші. Тому потрібно зробити так, щоб люди не тікали звідти. Якщо жителі сіл будуть отримувати всі необхідні послуги — це інфраструктура, доступна освіта, доступна медицина, робочі місця, то відтік населення із сільської місцевості сповільниться.
Але треба все прораховувати. Якщо раніше школи чи будинки культури будувалися «з розмахом» навіть у тих селах, де було небагато жителів, то сьогодні ці об’єкти вкрай нерентабельні. І ми це розуміємо. Не можна утримувати двоповерхову будівлю школи, у якій навчається 10-15 учнів. Собівартість навчання одного учня в таких школах у декілька разів вища, ніж у місті. А якість навчання, ми усі знаємо, залишає бажати кращого.
Олег Клименчуков та голова Сватівської райради Людмила Русанова під час сесії райради
Тому, на мою думку, потрібно будувати дороги, купити шкільний автобус, щоб дитина разом з вчителем за 10-15 хвилин діставалася до опорної школи, де запропонують якіснішу освіту. Це реалії сьогодення, і від цього нікуди не дінешся. Але вирішувати ці проблеми сьогодні доведеться громадам. Депутати мають вирішувати, що найважливіше — утримувати нерентабельну будівлю чи побудувати в селі дорогу або зробити освітлення. А може встановити відеокамери по селу.
— Ви майже рік пропрацювали головою Кремінської райдержадміністрації. Чи є там щось цікаве та значуще, що можна було б втілити у Сватівському районі?
— Є у Кремінському районі багато цікавих прикладів та традицій. Наприклад, підтримка лісів. Кремінський район славиться своїми лісами. Це легені Луганщини. І пожежі, які сталися торік, завдали великої шкоди. Сватівський район не настільки пожежонебезпечний, але вважаю, що підтримка лісомисливських господарств з боку місцевої влади повинна бути. Також необхідно створювати на території громад центри пожежної безпеки, добровільні пожежні дружини, які б контролювали ситуацію з випалюванням сухої рослинності і вчасно реагували на виникнення пожеж. І це має бути спільна праця як місцевої влади, так і представників бізнес-структур.
Не хочу щось порівнювати, адже на будь-якій території є свої досягнення і є над чим працювати. Сьогодні громади самі мають вирішувати як їм жити і вирішення яких проблем має бути в пріоритеті.
— Чи є проблемою, що Ваша сім’я живе у Сєвєродонецьку, а Ви працюєте у Сватовому? Як добираєтеся до роботи?
— Так, сьогодні я живу в Сєвєродонецьку. Коли працював у Кремінній, то по гарній дорозі добирався до роботи за півгодини. До Сватового їду годину здебільшого через поганий стан дороги. До Білокуракиного взагалі доводиться їхати через Старобільськ, бо пряма дорога від Сватового у цьому напрямку розбита. Тому і ставлю в пріоритет питання доріг в районі, щоб без проблем можна було дістатися до центру будь-якої громади Сватівського району.
— Чи маєте Ви якусь підтримку в області і від кого?
— Звичайно, в області я маю підтримку. Постійно на зв’язку з очільником області Сергієм Гайдаєм. Він приділяє багато уваги Сватівському району, знає про основні проблеми. А моє пряме завдання постійно доводити інформацію по проблемах та методах їх вирішення і лобіювати інтереси жителів району.
— Розкажіть про свої політичні уподобання? Чи є Ви членом якоїсь партії?
— На сьогодні я не є членом жодної політичної партії. Я не балотувався у депутати, тому мене немає в жодних партійних списках. Це було свідомо зроблено, бо я бачу себе посадовцем. Безпартійність додає мені неупередженості в роботі, дотримання державної політики та букви закону. Мабуть, для мене це елемент особистої свободи.
— Чи розглядає Ви призначення на посаду голови Сватівської райдержадміністрації черговою сходинкою для кар’єрного росту?
— Якщо реформа децентралізації буде впроваджена, то голова району через три роки має змінюватися. Три роки пропрацював і переходиш працювати на іншу територію, або складаєш повноваження. І я вважаю це правильним. Не треба «пускати коріння», якщо ти посадовець і виконуєш функції координації та контролю. Це шкодить, насамперед, державним інтересам і інтересам громади в тому числі. Чим довше людина працює на керівній посаді, тим більші у нього спокуси. Працюючи обмежений термін на таких посадах, ми створюємо більш безпечні умови для роботи державних органів влади. Якщо така форма роботи буде впроваджена, то сватівчани взагалі можуть і не побачити очільником району місцеву людину.
А от повноваження в громаді мають виконувати місцеві. Старостами теж мають бути місцеві з сіл.
— У Вашій декларації за минулий рік вказано, що дружина вкладає гроші у новобудову у Києві. Плануєте туди переїхати?
— Добре, що Ви написали, що в нашій родині будується одна квартира. А то деякі журналісти вже написали, що три. Мені подобається Сватівщина. Можливо, я б хотів тут жити. А сенс? Так, є недобудована квартира. Вона колись добудується. Родині потрібно десь жити, адже сьогодні у нас немає свого житла. Ми живемо в орендованій квартирі. Тому це нормально, якщо ми будуємо собі житло.
Чи впливає це на мою теперішню роботу? Ні. Я хотів бути посадовцем. І неважливо де — у Сватовому чи в Марківці. Вирішили, що на посаді голови Сватівської райдержадміністрації я буду кориснішим. Неважливо де працювати, головне — треба працювати чесно і з дотриманням закону.
— Що б Ви побажали сватівчанам?
— У нас сьогодні в державі відбувається багато змін та реформ. Комусь це подобається, комусь ні. Але усі ці реформи спрямовані на зміну старої, неефективної системи державного керування. Тому я сподіваюсь, що разом зі сватівчанами ми подолаємо усі труднощі. Я закликаю жителів всього району бути мудрими та відповідальними, розуміти, що вся влада сьогодні знаходиться, по суті, в їхніх руках. Кожен має усвідомити, що ніяка «манна небесна» зверху не впаде, що відтепер люди є господарями своєї території і мають працювати на користь себе, на користь нащадків.
----
Читайте нас у Telegram. Підписуйтесь на наш канал Сватове.City.
Читайте Сватове.City у Facebook.
А ще ми є у Instagram.
Приєднуйтесь до нашого каналу на YouTube.
