Голубами Віктор захоплюється з дитинства. Займатися розведенням птахів почав ще з восьми років. Спочатку навіть від батьків ховався. А перших голубів ховав на горищі. Птахів купував за власні гроші. Іноді хтось дарував, іноді обмінювався з іншими голубівниками. І ось вже більше 70-ти років залишається фанатом цих птахів. Знає про них все.
Віктор з правнуком Дмитром
Віктор Пономарьов – корінний сватівчанин. Народився у 1938 році. Служив в армії танкістом. Все життя працював шофером. Спочатку у будівельних фірмах Сєвєродонецька на КАМАЗі, а коли одружився, повернувся до рідного міста. Влаштувався шофером у Сватівську школу-інтернат, де пропрацював до самої пенсії. А після — ще більше 10 років працював там сторожем.
Віктор розводить голубів. Це хобі всього його життя. Спочатку побудував для них сарай, а потім двоповерховий будинок. Зараз у нього 600 птахів.
Будинок для голубів
Дружина Валентина каже, що Віктор всю свою пенсію на голубів витрачає. Та все одно все життя підтримує чоловіка. Подружжя не пропускає жодної виставки голубівників. Возять птахів по всій області. І обов’язково десь купують нових.
Віктор має купу нагород – усіляких грамот. На одній із виставок у Сватовому отримав пам’ятну статуетку, як найстарший голубівник міста. Та каже, що справа не в нагородах.
— Справа в любові до цих надзвичайних птахів. Я їх обожнюю за відданість, вони ніколи не зрадять. Я ніколи не займався розведенням голубів для комерції. Це суперечить моїм принципам. Все життя дивуюся - як така маленька пташка завжди знаходить шлях додому. Голуби люблять волю, але завжди повертаються.
Віктор в оточенні своїх птахів
Віктор розводить льотних голубів. Каже, що різні породи голубів відрізняються малюнком польоту, причому кожен різновид має свій індивідуальний почерк або «візерунок». Тому голуб`ятники вибирають ту чи іншу породу «літунів», щоб потім спостерігати за красою їх польоту.
Голуби в польоті
За словами Віктора Пономарьова, щоб забезпечити птахам комфортні умови існування, їм потрібне спеціально облаштоване приміщення. Воно має бути теплим, без протягів. Взимку температура всередині не може бути нижче десяти градусів тепла. Також в голуб’ятні постійно треба прибирати та проводити дезинфекцію, інакше птахи можуть підхопити якусь інфекцію. Голуби не вибагливі до їжі. Їдять ячмінь, пшеницю, кукурудзу, просо, гречку, насіння соняшника. Можна давати бобові — горох, сочевицю. Обов’язково овочі і фрукти — наприклад, моркву, яблука, картоплю. Потрібно пам’ятати, що корм повинен легко перетравлюватися.
Крім голубів Пномарьови розводить кролів, декоративних курчат. Навіть колись купили пару страусів. Та птахи виявилися надто примхливими і не вижили. Зате сьогодні живе павич. Пономарьови мріють купити йому подружку, та все якось грошей не вистачає.
Ще сім’я займається виноградарством. Дружина Віктора Валентина каже, що вони дуже багато сортів вирощують. Та це захоплення потребує чималих сил.
Віктор та Валентина на одній із виставок голубівників
Подружжя Пономарьових переїхало до Сватового у 1969 році. Цього року у них “золоте весілля”. У них є син, онук та правнук.
Віктор все життя захоплювався спортом. Веде здоровий спосіб життя - не палить, не випиває. Довгий час тримав в районі першість по гирях. Та одного разу його переміг дуванчанин. Після того Віктор охолов до цього виду спорту. Захопився волейболом. Грав поки не почало підводити здоров’я.
Подружжя Пономарьових багато хто знає у Сватовому. Вони завжди разом. Разом ходять на виставки, на різні заходи, навіть – в магазин. Валентина і в спортзал з Віктором ходила. Як кажуть в народі: “живуть, як голубки”.
