Сватівчанин Олександр Таранухін на фронті був з 2014 року, а посвідчення УБД отримав тільки у 2018

Поділитись у Facebook Відправити в Twitter

Олександр сватівчанин. Йому 41 рік. З початком військових дій на сході записався у Сватівську самооборону. Разом з товаришами стояли на блокпостах на в’їзді у Сватове. Потім до Сватового почали прибувати регулярні українські війська і добровольчі батальйони.

— В тому числі добровольчий батальйон «Луганськ 1», — розповідає Олександр. — Це батальйон патрульної служби поліції особливого призначення, який тоді підпорядковувався МВС України. Командиром був Артем Вітко.

Українські військові у Сватовому. 2014 рік Голос громади

Олександр пішов добровольцем до цього батальйону. Разом з ним записалися ще п’ятеро сватівчан — Юрій Пономарьов, Євген Соколов (був поранений), Геннадій Ткачов, Денис Ткачов. З села Коржове з ними пішов воювати Олександр Рибальченко, який потім загинув.

— Я пройшов навчання в Дзержинську, прийняв присягу, отримав табельну зброю і свою службу починав з охорони стратегічних об’єктів — мости, залізничні переїзди тощо. Потім почалося звільнення Лисичанська, Сєвєродонецька, сіл Сиротине, Боровське тощо. Так дійшли до самого Первомайська, — каже Олександр.

На початку війни бійці добровольчих батальйонів забезпечувались обмундируванням слабо. Тому всю екіпіровку привозили волонтери. За словами Олександра, сватівським хлопцям тоді допомагали Анатолій Кузовєнін, Сергій Ковальов, Євген Рибалко, Юрій Скрипнік.

Тоді ще не видавалися посвідчення, тому давали довідку всім, хто служив. І саме по цій довідці Олександр отримував грошове забезпечення як службовець поліції.

Після закінчення контракту більше року не міг отримати посвідчення учасника бойових дій

Наприкінці 2014 року він звільнився, але вже у лютому 2015, у четверту хвилю мобілізації, знову пішов в армію. Пройшов місяць навчань уже в Полтаві і в березні потрапив у війська спецназу — розвідка спецзв’язку. База була в Хмельницьку, а їздили на лінію розмежування.

Після року і двох місяців служби Олександр звільнився наприкінці березня 2016. Але наприкінці листопада цього ж року знову підписав контракт ще на півроку, воював в батальйоні «Донбас-Україна».

— Після закінчення контракту більше року не міг отримати посвідчення учасника бойових дій. Не знаю хто в цьому винний — мої стройові командири чи військкомат. Мені прийшлося доказувати, що я служив в добровольчому батальйоні «Луганськ 1».

Олександр їздив в Сєвєродонецьк, писав пояснювальну — де служив, в якій частині, з ким, хто був командиром і так далі. Потім ці дані перевіряла СБУ, а вже потім папери передали на Київ. І тільки наприкінці 2017 Олександру зателефонували і повідомили, що йому присвоєний статус учасника бойових дій. Та саме посвідчення учасника бойових дій видали тільки влітку 2018 року. За ним Олександр їздив у Київ. Разом з посвідченням УБД Олександру Таранухіну вручили нагрудний знак «Ветеран війни» (учасник бойових дій).

 

Коментарі:

Цікаві матеріали наших партнерів