Марині Дрожевській 31. Вона родом з Росії. Більше шести років Марина живе у Сватовому. Вона працює SMM-ницею, разом з чоловіком виховує двох доньок і каже, що віддалена робота їй подобається. Марина займається просуванням контенту у інтернеті.
Наразі вона працює з великими YouTube-каналами і вдосконалює свої знання для просування Instagram-акаунтів. А ще Марина розповіла Сватове.City про свій робочий день SMM-ниці.
Марина переїхала до Сватового з Москви. До цього вона жила у місті Балашиха Московської області. Навчалася у Московському державному гірничому університеті на інженера системо-техніка. Дівчина хотіла спробувати свої сили у професії, але знайти роботу за фахом їй так і не вдалося.
— Після інституту нас нікуди не розподіляли. А знайти роботу за спеціальністю самостійно не вийшло. Бо усім потрібні спеціалісти з досвідом роботи. У мене його не було, — каже Марина. — Тому я вирішила раз вже обрала роботу з інтернетом, рухатися далі у цьому ж напрямку.
Марина залишилася жити у Москві, працювала у офісі компанії Mail.ru у відділі технічної підтримки. Але переїзд до Сватового змусив покинути роботу на цьому сайті.
— До Сватового я переїхала до свого тепер вже чоловіка. Ми познайомилися, коли я була ще зовсім юною, — сміється Марина. — У нас зав’язалися стосунки. Тривалий час наші стосунки проходили випробування відстанню. Ми їздили один до одного — жили і у Москві, і у Сватовому. Потім я перейшла на віддалену роботу і приїхала до майбутнього чоловіка у Сватове. Тут і залишилася, — розповідає Марина.
На перших порах Марина продовжувала працювати з компанією віддалено, аж потім одного дня роботодавець поставив умови — або вона повертається у офіс компанії і працює безпосередньо там, або звільняється. Марина не звільнилася, а залишилася працювати у Mail.ru просто менеджером техпідтримки. І почала шукати собі іншу роботу на сайтах.
— Я завжди знаходила собі роботу сама. Таку, яка б мені була цікавою, — каже Марина. — Зараз я веду великі YouTube-канали. Здебільшого це канали мультиків. Наприклад, «Теремок-песенки для детей» і «Синий трактор-детские песенки, мультики». На обох цих каналах мільйонні підписники, — розказує дівчина. — От вони малюють мультфільми, а я і мої колеги-менеджери просуваємо їх у інтернеті, тобто розповсюджуємо у соціальних мережах. Насправді, я не вмію більше нічого, окрім того, як працювати у інтернеті.
Свого YouTube-каналу за вісім років роботи з ним у Марини так і не з’явилося. Хоча хотіла його багато років, але так і не виникло ніякої цікавої ідеї, що пропонувати глядачам. Але зараз Марина знайшла собі нове заняття — вивчає Instagram і розвиває свою сторінку у цій популярній серед молоді соцмережі.
— Це дуже класний інструмент. Так, він набагато простіший від YouTube. Там потрібно красиво подавати відеоконтент — так, щоб його хотіли подивитися, опановувати монтаж, розуміти чим цікавиться аудиторія. Instagram у цьому плані легше — це красива картинка, грамотно і цікаво написаний текст.
Марина каже, він ідеально підходить для тих, хто плете, шиє вишиває, робить прикраси тощо, і для б’юті-майстрів. Вони можуть дуже круто розкрутити свої сторінки і знайти свою аудиторію і клієнтів.
— Кожному з нас краще купувати щось у конкретної людини, аніж у інтернет-магазині. Це довіра. Ось так це і працює, — каже Марина.
Зараз Марина Дрожевська проходить курси SMM для просування Instagram-акаунтів. Займається цим буквально кілька місяців. Паралельно намагається поки що допомагати своїм знайомим і друзям розкрутити їх сторінки у цій соцмережі.
— Я роблю для них, що вмію вже зараз — аналізую профіль, створюю іконки. Для них — це красиве оформлення акаунтів, а для мене досвід, — каже Марина. — Вони отримують візуально привабливі сторінки з класним контентом, а я відгуки від них, які у майбутньому будуть слугувати мені вірою і правдою. І у майбутньому я зможу вести акаунти у Instagram у великих замовників.
Марина каже, що для SMM-ника важливий не диплом, а досвід роботи. Тому зараз вона напрацьовує собі клієнтську базу. Робочий день Марини розпочинається о шостій ранку.
— Це час, коли я вже починаю працювати. У цей час діти ще сплять, а я готую відео для публікацій і готую для них промо-матеріали, — розповідає Марина. — Зранку я намагаюся зробити максимум роботи, щоб потім протягом дня працювати півгодини-годину. І мати час, щоб погуляти з доньками чи вирішити свої особисті справи.
О восьмій чи дев’ятій прокидаються дівчатка — трирічна Вікторія і шестирічна Кіра. У цей час Марина готує сніданок для дітей, а вони приводять себе до ладу.
— Донечки у нас самостійні. Зранку вони разом застилають ліжка, розчісуються, чистять зуби, — каже Марина. — Поки я готую сніданок діти зайняті.
Після сніданку у дітвори година мультфільмів або ігор. Марина у цей час сідає працювати.
— Влітку, якщо не спекотно, після сніданку Віка і Кіра гуляють у дворі. Вікна кухні у нас виходять якраз у двір, — розповідає Марина. — Я беру ноутбук і сідаю працювати. Так от і за дітьми дивлюся, і працюю, — сміється дівчина.
О другій дня у дівчаток обід. Марина годує доньок і, як завжди дарма, намагається вкласти спати трирічну Віку. Дівчинка вдень спати відмовляється, тому увесь день доньки проводять граючись. Марина у цей час теж працює. Годину чи півгодини. І займається домашніми справами.
— Насправді донечки у нас дружні. Так, вони відволікають мене вдень, як і всі діти мам, але здебільшого граються самі, — каже Марина. — А увечері, о 17:00 з роботи приходить чоловік і доньки проводять час з ним. За день вони за ним сумують, тому увечері не відходять від тата і на хвилинку.
І цей час теж Марини. Чоловік і діти йдуть на прогулянку, а вона працює. Вдома або у якось місцевому затишному кафе. Каже, у затишних кав’ярнях легше працюється — можна і думки привести у порядок, і спланувати спокійно роботу.
Зазвичай пізніше Марина приєднується до сім’ї і вони разом проводять вечори на прогулянках. Потім йдуть додому відпочивати.
— Але буває так, що доводиться працювати вночі. А ще віддалена робота ніколи не закінчується. Але є плюс — я можу розподілити свій час так, щоб займатися родиною і працювати, — каже Марина. — Тому віддалена робота ідеальна для тих, хто може грамотно спланувати свій день. Проте вона вимагає високої самоорганізації. Але найбільший її плюс у тому, що можна працювати з будь-якої точки світу. Мої колеги працюють з Турції і Таїланду.
