У Сватівському краєзнавчому музею зберігаються традиційні українські іграшки з глини. Ними сильно не пограєш, а от посвистіти можна. Директорка музею Яна Бондарєва навіть дозволяє потримати іграшки в руках або спробувати посвистіти.
Найбільш масовою народною іграшкою в Україні була іграшка з глини. Освоєння глини, як матеріала для створення речей, стало важливим етапом культурного розвитку людства. Так почалися з’являтися перші пластичні витвори з глини, які стали прообразом майбутньої іграшки.
За дохристиянських часів вважали, що брязкальця з камінчиками своїми звуками відлякують від дітей злі сили. Серед іграшок з глини найбільш поширеними є свищики. Серед них найчастіше зустрічаються свищики-птахи.
Вони мають найпростішу форму, майже не мають деталей, є підкреслення об’ємності та схематичності тулубів.
Птахи-свищики вироблялись практично в усіх куточках України — різниця лише в розмірі та декорі. Свищиками ще можуть бути скульптури різних тварин — баранів, биків, оленів, свиней та інших.
Вірили, що якщо батьки свистнуть в іграшку або заграють на сопілці і скажуть «Нехай уроки-врочища перейдуть на того, хто їх послав», то дитина одужає.
Зараз такі глиняні іграшки стали музейними експонатами.
За матеріалами Сватівського краєзнавчого музею
