17 грудня у Нижній Дуванці на будівлі школі за кошти Всеукраїнської громадської організації «Українська ініціатива» відкрили меморіальну дошку Миколі Самойловичу. Він — уродженець Нижньої Дуванки, був політичним та громадським діячем, членом Української Центральної Ради, делегатом перших Всеукраїнських військових з’їздів у 1917 році.
Відкрили дошку голова громадської організації «Українська ініціатива» Юрій Косенко та голова осередку цієї організації у Луганській області Олег Якубов. Вивчаючи міжнародні архіви, Юрій Косенко дізнався, що відомий у Європі оперний співак та політичний діяч УНР Микола Самойлович був родом зі Сватівщини, а саме з Нижньої Дуванки.
Гостями на урочистостях були заступник Нижньодуванського селищного голови Дмитро Жерліцин, представник Республіки Туніс в Одесі, голова Туніської діаспори в Україні, доктор Тарека Аль-Алуві та сучасний український письменник, волонтер Євген Зінич. Представники Нижньодуванської громади зустрічали гостей хлібом-сіллю.
Меморіальна дошка Миколі Самойловичу у Нижній Дуванці
Хто такий Микола Самойлович
Микола Павлович Самойлович народився у селищі Нижня Дуванка Куп’янського повіту Харківської губернії 12 грудня 1890 року. Після закінчення Куп’янської духовної школи вступив до Харківської духовної семінарії. Потім був студентом Київського комерційного інституту, де здобув музичну освіту, за фахом співак-басист.
У 1917 був забраний до війська. Під час більшовицької революції працював у Тамбовському гарнізоні по українізації та відокремлення українських вояків в окремі військові частини. Брав участь у придушенні більшовицького повстання на Київському заводі «Арсенал». Потім його обрали членом Центральної Ради України.
Юрій Косенко каже, наш земляк — істинний патріот України, який боровся за незалежність держави, а його ім’я було несправедливо забуте. Микола був ще військовим діячем, мав звання сотника Запорізького полку кінних гайдамаків імені кошового отамана Кості Гордієнка, командиром другої чоти другого конвою командарма армії Української народної республіки генерала Михайла Омеляновича-Павленка, на честь якого у Києві назвали вулицю. Саме генерал Павленко керував славнозвісним зимовим походом армії УНР за незалежність країни. Микола Самойлович був не тільки соратником генерала, а і найближчим його помічником.
Після захоплення влади більшовиками у 1920 році Микола Самойлович емігрував до Праги. Там здобув ще театральну освіту. Був оперним співаком. Виступав у Празькій опері, театрі імені Садовського, об’їздив з концертами всю Західну Європу.
Помер Микола Самойлович 23 грудня 1951 року у Сполучених Штатах Америки. Його поховали у місті Провіденс штату Род-Айленд.
За словами дослідника, рідний брат Миколи теж був оперним співаком і борцем за незалежність України. А дружина Миколи Олеся Самойлович була відомою поетесою. Всі вони працювали на благо української ідеї, зберігали і примножували традиції визвольної боротьби за незалежність України та презентували світові українську культуру.
— Дослідження таких історій вкотре доводить, що землі Луганщини і Донеччини завжди були Україною. Землі, які породили величезну кількість борців за незалежність нашої країни. Не тільки рядових борців, а і політичних діячів національного рівня. І прізвищ цих героїв з кожним роком стає все більше, бо активніше вивчаються архіви та впроваджується дослідницька діяльність, — розповів у своїй промові Юрій Косенко.
Юрій Косенко передав свої напрацювання заступнику голови Нижньодуванської селищної ради для подальшого вивчення життя знаменитого земляка Миколи Самойловича.
----
Читайте нас у Telegram. Підписуйтесь на наш канал Сватове.City.
Читайте Сватове.City у Facebook.
А ще ми є у Instagram.
Приєднуйтесь до нашого каналу на YouTube.
