Питання оплати за доставку газу обговорюється вже третій рік поспіль після того, як розділили платіжки за газ як товар і за його транспортування через газорозподільні мережі. Особливо це питання стало актуальним, коли з січня підвищилася ціна на газ. Обласні газові компанії також підвищили і ціну за доставку газу. Під час проведення у січні у Сватовому акцій протесту люди в переліку своїх вимог озвучили питання передачі на баланс громад розподільчі газові системи. Мовляв, самі будували, тому передати їх у власність громади негайно.
Чи реально це зробити і скільки грошей витрачається на обслуговування газових мереж ми дізнавалися у начальника Сватівської дільниці Новопсковського управління газового господарства Миколи Вітковського.
Так чия труба — народна чи державна?
— Під час газифікації Сватівського району ще у 90-2000 роках газотранспортні розподільчі мережі у населених пунктах будувалися як за державні кошти, так і за гроші людей. Мережа труб високого та середнього тиску будувалася за гроші держави та обласних газових управлінь. Також допомагали влада на місцях, керівники підприємств, аграрії. По вулицях створювалися кооперативи, де кожна людина робила певний внесок на будівництво газової труби низького тиску. Після будівництва усі ці мережі відразу передавали на підставі рішень міських та сільських рад у державну власність, у відповідності до закону. Газопроводи та споруди на них вважаються потенційно небезпечними об’єктами, тому й передавалися за законом у державну власність. Таким чином на сьогодні усі газотранспортні мережі України знаходяться у власності держави, яка надає їх в оперативне управління облгазам, — розповідає Микола Іванович.
Що ж таке оперативне управління і чим займаються міськгази
За словами Миколи Вітковського, в Луганській області транспортуванням газу займається акціонерне товариство «Луганськгаз». До нього входять п’ять газових управлінь, в тому числі і Новопсковське, до якого відноситься Сватівська дільниця. Колись у Сватовому було управління газового господарства, але під час вибухів воно було знищене разом із технікою.
— Вибухи на артилерійських складах у 2015 році знищили не тільки приміщення, документацію, а і більшість техніки. Через це Сватівське управління з експлуатації газового господарства було ліквідоване. Замість нього у Сватовому працює дільниця, підпорядкована Новопсковському міжрайонного управління експлуатації газового господарства. На щастя, нам вдалося зберегти колектив. Люди всі кваліфіковані і працюють у газовій структурі вже не один рік, — каже Микола Іванович.
Зруйноване приміщення Сватівського МУЕГГ після вибухів
Всього у Сватівській дільниці працює 73 людини. За словами Миколи Вітковського, це оптимальна кількість працівників, згідно з вимогами законодавства щодо роботи на об’єктах підвищеної небезпеки. Протяжність газопроводів, які обслуговує сватівське підприємство, майже 683 кілометра. Сюди входять труби високого, середнього та низького тиску. Крім того на території є 23 газорегуляторні пункти (ГРП) та 67 шафних регуляторних пунктів (ШРП), які працюють цілодобово та призначені для пониження тиску газу для користування у побуті споживачами Сватівського району. Також міськгаз обслуговує катодні станції, які захищають підземні мережі від так званих «блукаючих токів». Робота всіх цих об’єктів періодично, згідно із затвердженими графіками, перевіряється. Адже вони знаходяться поблизу будинків сватівчан і мають працювати безпечно.
Всі ці пункти і обладнання на них обслуговують служби акціонерного товариства «Луганськгаз». Скрізь встановлене сучасне устаткування, за яким слідкують навчені люди з певними кваліфікаційними вимогами та необхідними допусками для роботи на небезпечних об’єктах. Обслуговування газотранспортних мереж — це складний технологічний процес, який потребує кваліфікованого виконання всіх необхідних завдань.
— Головне завдання нашого підприємства — забезпечення безперебійної та безпечної доставки природного газу до споживача. І коли дехто висуває, на мою думку, утопічну ідею про створення якогось міського комунального підприємства по обслуговуванню таких об’єктів, то людина або взагалі не розуміє як працюють газові структури, або робить це навмисно, щоб на фоні суспільного невдоволення заробити собі якісь політичні преференції.
Наведу маленький приклад. Такий доволі потужний концерн «Нібулон» після будівництва у Сватовому своєї філії на своїй території за власні кошти підвів газову трубу для власних потреб. А коли керівництво стикнулося з усіма законодавчими вимогами по обслуговуванню цієї мережі, то «схопилися за голову» і уклали договір на технічне обслуговування з нашим підприємством. Там люди розумні і швидко підрахували, у яку суму їм обійдеться створення власної газової служби, скільки потрібно буде докупити необхідного технологічного обладнання, скільки людей потрібно вивчити. А ще ці люди мають скласти іспити, щоб отримати дозвіл на роботи. Причому навчання та іспити повторюються через певний проміжок часу. А ще потрібно мати ліцензію на виконання робіт, обов’язково створити аварійні бригади, які працюватимуть цілодобово, постійно закупляти технологічний газ для роботи ГРП та ШРП, купити спецтехніку, інвентар, обладнання та багато чого ще.
А тепер нехай хоча б один розумник, хто пропонує створити міське комунальне підприємство, підрахує у скільки мільйонів гривень обійдеться бюджету громади створення власної газової служби. І нехай наведуть хоча б один приклад створення такої служби в Україні і на скільки вона прибуткова. А потім запитати у жителів громади — чи готові вони витратити на це мільйони із міського бюджету, залишивши без фінансування ремонт доріг, освіту, медицину тощо, — каже Микола Вітковський.
Сватівський міськгаз не впливає на ціноутворення за транспортування газу
За словами Миколи Івановича, Сватівська дільниця не має жодного відношення до формування ціни за транспортування газу. Цим займається оператор газорозподільної системи акціонерного товариства «Луганськгаз». Сватівська дільниця, як і сотні таких по Україні, займається обслуговуванням газотранспортної мережі.
Микола Іванович наголошує, що вони є структурним підрозділом Новопсковського міжрайонного управління експлуатації газового господарства акціонерного товариства «Луганськгаз», тому ніяк не впливають на ціноутворення і не заробляють мільйони на споживачах, як люблять говорити люди. Середня зарплата працівників Сватівської дільниці не дотягує до семи тисяч гривень. Сватівська дільниця, як і решта споживачів, платить за газ на опалення своїх об’єктів та за електроенергію по тих же цінах, що й інші. Жодних пільг чи привілеїв немає. Ще платять за оренду приміщення, бо власне разом з гаражами згоріло під час вибухів.
Проте зараз підприємство працює стабільно, роботи всі виконуються вчасно. Крім того, підприємство розвивається.
— Тільки за останні три роки за гроші інвестиційної програми акціонерне товариство «Луганськгаз» ми власними силами відремонтували приміщення усіх ГРП — встановили нові двері і вікна, перекрили дахи, зробили ремонти в самих приміщеннях, встановили там нові котли для опалення та нове сучасне обладнання замість застарілого.
Ще у 2020 році ми замінили 26 шафних регуляторних пунктів, які вичерпали свій термін експлуатації. Також за рахунок підприємства закупили обладнання для п’яти газорегуляторних пунктів, яке плануємо замінити коли потепліє. Це обладнання коштує мільйони гривень, — каже Микола Іванович.
Ще у міськгазі на складі є стратегічний запас труб та необхідного обладнання на випадок виникнення аварійної ситуації.
За словами начальника Сватівської дільниці Миколи Вітковського, у 2018 році на кварталі Мирному була проведена реконструкція підземного газопроводу через зношеність. Тоді там побудували 420 метрів розвідного наземного газопроводу, який обслуговує шість багатоквартирних будинків.
А у 2019 році на «верхньому» кварталі побудували ще 290 метрів наземного розвідного газопроводу замість застарілого підземного, який теж обслуговує шість багатоповерхівок. Також у 2019 році закільцювали ШРП-40 та ГРП-14 у Хомівці, збудувавши 120 метрів газової труби. Ще побудували 36 метрів труби у Сватовому по вулиці Успенській, щоб закільцювати ШРП-60 та ГРП-11.
Закільцівки роблять, щоб не відключати газ для споживачів, коли потрібно виконати якісь аварійні чи планові ремонтні роботи. За словами начальника дільниці, за рахунок підприємства за останні три роки у Сватівському районі збудували 866 метрів газових труб.
Гараж для техніки
— А щодо пропозицій від місцевих активістів про створення чергового міського комунального підприємства хочу сказати наступне — перш ніж щось пропонувати, потрібно спочатку вивчити питання, залучити експертів, зробити розрахунки, вийти із пропозицією до громадськості і довести, що це буде на користь громаді та людям. Запитайте людей чи «потягне» виконання цих утопічних вимог міський бюджет.
Шість років тому вже створили у Сватовому нове комунальне підприємство «Сватівський водоканал». І що? За шість років щось кардинально там помінялося? Майно у власність водоканалу так і не передали. Через це розвивати підприємство дуже складно. Навіть інвестора залучити неможливо, бо мережі водопостачання та водовідведення знаходяться на балансі обласної ради, якої немає після початку війни і коли вона буде — невідомо.
Саме комунальне підприємство «Сватівський водоканал» дотаційне, всі будівлі потрібно ремонтувати, застарілі мережі міняти, техніки не вистачає, обладнання теж, очисні нормально не працюють, бо теж потребують капітального ремонту і переоснащення. Зруйнувати щось завжди легко, а от створити щось нове чомусь складно. Те ж саме буде і з комунальною газовою службою, якщо захочуть її зробити, — зауважив наостанок Микола Вітковський.
З чого ж складається ціна за транспортування газу
За що конкретно сплачує споживач газу, коли отримує платіжку від акціонерного товариства «Луганськгаз» розповів заступник голови правління акціонерного товариства Олександр Власов у своєму інтерв’ю журналістам телеканалу "Донбас Оnline".
За словами Олександра Власова, фактично споживач платить за експлуатацію газорозподільної системи. Сама по собі вона функціонувати не може. Мережі потрібно утримувати в належному стані та обслуговувати їх. Єдиним джерелом для виконання цих виробничих потреб є оплата споживачів. Структуру ж самого тарифу затверджує НКРЕКП. Постанова про затвердження тарифу є у вільному доступі і кожен може подивитися, що входить до тарифу за транспортування газу.
Найбільшу долю в тарифі займає придбання так званого технологічного газу для роботи всіх систем, щоб газ рухався по трубах. Потім витрати на заробітну плату. А також так звана інвестиційна складова — гроші на ремонт, модернізацію, закупівлю обладнання замість зношеного і застарілого.
Власов каже, середня зарплата працівників акціонерного товариства «Луганськгаз» за 2020 рік становить 8 тисяч гривень, на відміну від інших операторів по Україні, де середня зарплата становить 12 тисяч. Але головне, за що платять споживачі, каже Олександр, це стабільне, безперебійне та безпечне постачання газу до їхніх будинків чи підприємств.
----
Читайте нас у Telegram. Підписуйтесь на наш канал Сватове.City.
Читайте Сватове.City у Facebook.
А ще ми є у Instagram.
Приєднуйтесь до нашого каналу на YouTube.
