На Сватівщині люди почали жити ще до появи етнографічного поняття Слобожанщина. Виявлено більше 1200 поховань — насипні кургани та могильні кургани.
На Сватівщині знайшли поховання степових амазонок
Розкопки на Слобожанщині почалися ще в 1901 році. Тоді вчений Євген Трифільєв зафіксував курганну групу з 20 насипів біля Сватової Лучки. У цих курганах знайшли поховання іраномовних індоєвропейців — знатних жінок із сарматського племені степових амазонок.
Їх ховали під курганами у ямах площею 1,8 на 1,8 та завглибшки 1,5-1,8 метрів. Ями обкладали дерев’яними колодами.
Фото розкопок на Сватівщині
Бронзова сокира, від якої у сватівському музеї залишилася тільки картина
Біля Райгородки були знайдені поховання епохи бронзової доби. У 1928 році у селі виявили скарб бронзових бойових кельтів. У Сватівському музеї серед експонатів є вулик для бджіл, який зветься нуклеусом, і скребок.
Незвичайну і єдину знахідку знайшли у 1962 у Розівці — бронзову сокиру, яку вилили на Кавказі. Це єдина така знахідка серед археологів. Сокиру знайшли у піщаному кар'єрі села. До 1967 року вона зберігалася у Сватівському музеї, але де зараз — невідомо. На згадку про експонат залишилась тільки картина.
Вже в 1984 році в Стельмахівці були знайдені чотири вироби з діориту — молоток, товкач, сокира та абразив.
В 1967 році до Оборотнівської школи передали сокиру-молоток ІІІ тисячоліття до нашої ери. Знайшли її поблизу Володимирівки.
У Нижній Дуванці виявили знахідки часів візантійського імператора Костянтина
Найбільше знахідок, за якими можна відтворити історичний шлях Сватівщини від 7 тисяч років і пізніше, знайшли на території Нижньої Дуванки. Це знахідки періоду неоліту та часів візантійського імператора Костянтина.
Знахідки з Нижньої Дуванки
Знайшли монету 1905 року, яка зберігалися в Куп’янську. На південній околиці селища знайдені сліди стоянок людей періоду неоліту. Виявлено чотири поселення, які з’явилися в ІІ тисячолітті до нашої ери, а на пагорбах навколо селища знайдені 28 курганів і курганних могильників.
Нараховують ще 100 окремих насипів-пагорбів. Вісім з них періоду ранньої залізної доби. Ще в 5 курганах на півночі селища знайдені матеріали пізніх кочівників і катакомбної культури, які датовані початком ІІ тисячоліття до нашої ери.
Знахідки в післявоєнний період
З початком війни розкопки припинилися. Їх відновили тільки у 1946. Вчених зацікавили річки Оскол, Красна, Жеребець, Борова. В цих районах були знайдені сліди проживання людей в добу палеоліту, а це 50-20 тисяч років до наших днів. Поруч виявлені знахідки з шару загороджувальної лінії від татарських набігів.
На Сватівщині знайшли поховання трипільської культури
Масштабні дослідження території Сватівщини активно проводилися з 1960 року. Археологи в 1972 році поблизу Сватового розкопали 11 курганів, в яких знайшли 50 поховань. У 1978 в Рудівці знаходять ще 5 курганів.
Були і випадкові знахідки. Поблизу Мілуватки знайшли сокиру-молот, наконечники стріл і списів. Були знайдені горщики із епохи бронзи поблизу Гончарівки.
Зруйновані кургани, які було можливо дослідити, знайшли у Гончарівці та Преображенному. У курганах знайшли 43 поховання. Три з них — трипільської культури. Тоді трипільці випасали худобу на берегах річки Красної.
Багато курганів були зруйновані під час Другої світової війни.
Антропоморфні стели на Сватівщини: що це і хто їх залишив у наших степах
Неймовірне відкриття зробив український археолог Станіслав Братченко. У 1974 році у кургані поблизу Сватового він знайшов антропоморфну стелу енеоліту з ясними малюнками, які були вигравіруваними на одному із її пласких боків.
Стела виконана на плиті твердого піщанику, її висота близько 115 см, ширина майже 50 см. У верхній частині зображена безлика голова, добре оконтурені плечі, тулуб. Донизу вона звужується й у самому низу загострена. На грудній частині зображені комір і планка, що розподіляє тулуб наче на дві половини. На правій половині зображені дві тварини, що нагадують упряжку биків, поруч з ним овал з точкою в центрі.
Від стели залишився тільки малюнок
Ці кам’яні статуї висікали нащадки індоіранців, які жили в українських степах у період раннього металу — 4-2 тис. до н.е. Походили ці нащадки з південної Азії.
Давні люди вважали антропоморфні стели ідолами-оберегами. Антропоморфні стели археологи зазвичай виявляли при дослідженні катакомбних поховань. Великі камені встановлювали на курганах.
Кажуть, ці стели були символом панування кочівників над степом.
За матерiалами Сватiвського музею
