Сьогодні в рамках реформи децентралізації більшість повноважень передані у територіальні громади. Через це спостерігається послаблення районної ланки місцевого самоврядування. Іноді лунають заклики взагалі ліквідувати районні ради. Як зазначає експерт з юридичних питань Максим Бризіцький, це суперечить принципу субсидіарності, записаному в Європейській хартії місцевого самоврядування, та може нести ризики локальної нестабільності і централізації влади. Крім того, щоб ліквідувати районні ради, потрібно внести зміни до Конституції України.
Як працюють районні ради у час глобальних змін у країні журналістам Сватове.City розповіла голова Сватівської районної ради Людмила Русанова.
— Чи є законодавча база для роботи районних рад, які утворилися після укрупнення районів?
— Почнемо, мабуть, з історії утворення Сватівського району у нинішніх його межах. Депутатський корпус районної ради сьомого скликання на чолі з тодішньою головою Вітою Сліпець наполегливо працювали по збереженню Сватівського району як такого на мапі України. Пропозиція Луганської облдержадміністрації щодо укрупнення районів у Луганській області була чіткою — Сватівський район залишити, приєднавши до нього Троїцький та Білокуракинський райони. І саме таке рішення ухвалили на засіданні Кабміну. Але потім, через втручання одного із нардепів, на засіданні підкомітету Верховної Ради наш район хотіли приєднати до Старобільського. Завдяки втручанню голови Луганської військово-цивільної адміністрації Сергія Гайдая і народних депутатів Сергія Дунаєва та Олексія Кузнєцова, на засіданні підкомітету все ж таки ухвалили рішення щодо збереження Сватівського району. 17 липня 2020 року Верховна Рада прийняла Постанову «Про утворення та ліквідацію районів». Тому 17 липня вважаємо днем утворення Сватівського району.
Сьогодні до Сватівського району входять сім територіальних громад — Сватівська, Троїцька, Білокуракінська, Лозно-Олександрівська, Нижньодуванська, Коломийчиська та Красноріченська. Відповідно до Конституції України, районні ради функціонують та представляють спільні інтереси територіальних громад. У своїй роботі ми керуємося Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», статті 43 та 44 якого визначають повноваження районних рад. Слід зазначити, що всі повноваження залишилися якими й були, крім перерозподілу бюджетних коштів. Територіальні громади сьогодні працюють на прямих бюджетних відносинах із державою.
— На Вашу думку чи потрібні районні ради в рамках реформи децентралізації?
— Часто можна почути, що після децентралізації районні ради не потрібні. Що кожна тергромада відповідає за свою територію, має прямі відносини з держбюджетом, тому немає потреби в роботі районних рад.
Там думали і в Польщі, коли там проходила децентралізація і за прикладом якої в Україні впроваджувалася ця реформа. За польським зразком у нас були створені територіальні громади. В той же час у Польщі — за 20 років після децентралізації, розглядається питання щодо повернення такої адміністративної одиниці, як районні ради. Це робиться для координації дій територіальних громад на більш нижчому рівні. За словами експертів, це дасть можливість в рівних умовах розвивати території і впроваджувати спільні для громад програми та проєкти.
Саме районні ради координують роботу тергромад і є сполучною ланкою між ними. Високий рівень роботи районного органу місцевого самоврядування сприяє солідарності мешканців району, їх взаємозв’язку та мобілізації задля захисту спільних інтересів.
Людмилоа Русанова, голова Сватівської районної ради
Сьогодні в Україні обговорюється новий законопроєкт про місцеве самоврядування, де у статі 65 прописані повноваження районних рад. В обговоренні законопроєкту беруть участь і представники районних рад. Над законом працюють фахові експерти, тому чекаємо, які пропозиції врахують.
Згідно із законопроєктом, районні ради здійснюють управління об’єктами спільної власності територіальних громад, виступають від імені тергромад при укладанні договорів, отримують доходи від використання майна спільної власності. Також районні ради можуть виступати засновниками або співзасновниками господарюючих об’єктів чи юридичних осіб, складати районні бюджети, передавати повноваження по їх виконанню районним державним адміністраціям та контролювати цей процес. Тобто, практично усі повноваження для районних рад залишаються такими ж як і сьогодні.
— депутати районної ради були обрані від різних політичних партій. Наскільки Вам, як голові, легко з ними працювати?
— Останні вибори проходили за пропорційною партійною системою. Хоча я не вважаю таку систему на місцевих виборах ефективною. До складу депутатів Сватівської районної ради обрано 38 депутатів — 20 чоловіків та 18 жінок. 32 депутата в раді мають вищу освіту. Від партії «Опозиційна платформа за життя» обрано 16 депутатів, 12 від «Нашого краю», від «Слуги народу» — четверо, «За майбутнє» — троє, від «Опозиційного блоку» теж троє.
Депутати Сватівської районної ради під час засідання 5-ї сесії райради
З приводу того чи легко працювати, відповім — так. У виконавчій владі я не новачок — працюю вже четверте скликання. Потрібно дивитися не на партії, а на ефективність роботи депутатів. Серед них багато тих, з ким я працювала роками, і усі вони мали різні політичні вподобання. В той же час до районної ради прийшли депутати з інших територій — колишніх Троїцького та Білокуракинського районів. Ці люди незнайомі. І якщо перша сесія пройшла у нормальному форматі, то другу сесію депутати від двох політичних сил намагалися зірвати, не з’явившись на засідання. Попри те, що ця сесія була надзвичайно важливою, адже ухвалювалися рішення про початок реорганізації Троїцької та Білокуракинської районних рад.
— Засідання сесії все ж таки відбулося за рахунок того, що декілька депутатів працювали дистанційно, що дозволяється Регламентом.
— Я вважаю, що депутати, яких обрали люди, мають забути про свої передвиборчі політичні гасла і працювати на користь жителів району. Адже депутат — це людина, яка не просто носить депутатський значок, а має відвідувати сесії, працювати в комісіях, спілкуватися з громадянами, приймати виважені рішення, які є життєво важливими для всіх мешканців району. Тому сьогодні непередбачуваних ситуацій не виникає і депутати працюють злагоджено. Зараз ми вже провели сім пленарних засідань сесій.
— Чи закінчилася реорганізація районних рад ліквідованих районів шляхом приєднання до Сватівської районної ради? З якими труднощами стикнулися?
— Найбільше навантаження припало на перші сесії. Адже потрібно було передати усі юридичні особи разом із майновими комплексами територіальним громадам району. Перш ніж передавати, треба було провести повну інвентаризацію усіх об’єктів. Потім підготували передавальні акти, затвердили їх сесією. Це дуже великий об’єм роботи, а час був обмежений. Поспішали, щоб не переривався робочий процес у школах, клубах, спортивних залах, медичних закладах, щоб сплачувалися комунальні послуги, а люди отримували зарплату.
Найбільше було проблем в тому, що Сєвєродонецька райрада ніяк не змогла зібратися на засідання сесії і передати об’єкти в Красноріченську та Сватівську громади. Через бездіяльність депутатів Сєвєродонецької районної ради затримувалася зарплата працівникам бюджетних установ, не проводилися тендери з надання комунальних послуг тощо. Ми з цього приводу зверталися до голови Луганської військово-цивільної адміністрації, до відповідного міністерства. І тільки на початку лютого цю проблему вдалося вирішити.
Людмила Русанова під час засідання п'ятої сесії Сватівської районної ради
Крім того, через ліквідацію Троїцького і Білокуракинського районів паралельно потрібно було взяти на баланс майно цих районних рад. Це теж доволі великий об’єм роботи. Але найважче було психологічно, коли віддавали на руки трудові книжки працівникам ліквідованих районних рад. Дехто з цих людей працювали в апараті райради роками.
Прийняте майно — будівлі, комп’ютери, меблі, транспорт, усі інші матеріальні ресурси, відразу на сесії Сватівської районної ради передали за згодою відповідним територіальним громадам. Я вважаю, що це правильно і по-людськи. З працівниками ліквідованих районних рад теж розрахувалися повністю з коштів вільного залишку, бо законодавець на це гроші не передбачив.
— Сватівська районна лікарня сьогодні опорна. Раніше вона утримувалась за рахунок районного та державного бюджетів. Що відбувається сьогодні?
— В рамках реформи децентралізації усі медичні заклади, в тому числі районні лікарні, були передані на утримання тергромад. Водночас, відповідно до концепції реформи децентралізації передбачалося, що всі опорні лікарні залишаються на фінансуванні районних рад. Адже тут надаються медичні послуги для жителів усіх семи тергромад, які входять до Сватівського району. Та потім з’ясувалося, що Бюджетний кодекс не передбачає фінансування цих медзакладів. У Кабміні про це знають і кажуть, що будуть виправляти помилку. Були надані рекомендації обласним адміністраціям розробити систему охорони здоров’я в областях, де будуть прописані усі ці нюанси.
Поки що ми передали Сватівську багатопрофільну лікарню на утримання Сватівської територіальної громади. Якщо у Бюджетному кодексі щось змінять, то тоді заберемо цей медичний заклад назад до районної ради.
Водночас постає логічне запитання — чому Сватівська територіальна громада повинна самотужки утримувати районний медичний заклад, якщо там лікуються жителі всього району. Тому після перемовин з головами усіх територіальних громад району ми підписали Меморандум про співпрацю та партнерство між Сватівською районною радою, райдержадміністрацією та територіальними громадами у сферах — медицини, культури, освіти, соціального захисту тощо. Серед іншого цей документ передбачає, щоб кожна територіальна громада розробила цільову програму підтримки Сватівської багатопрофільної лікарні і виділила фінансування у співвідношенні до числа жителів громади.
Підписання Меморандуму про співпрацю
Сьогодні, у час глобальних змін, вкрай важливо зберегти і розвивати спроможну мережу надання медичної допомоги. Національна служба здоров’я України під час укладання договору із закладами охорони здоров’я висуває до них однакові вимоги. За відповідність закладу цим вимогам відповідає місцева влада.
Якщо громади разом матимуть на території району потужний заклад, який буде надавати якісні медичні послуги, матиме більше пакетів послуг, то і якість цієї медичної допомоги на певній території буде кращою. Дуже важливо, щоби громади знайшли між собою діалог. А з’єднуючою ланкою між ними виступає якраз Сватівська районна рада.
— Виконання будь-яких повноважень мають підкріплюватися фінансово. За рахунок яких надходжень плануєте поповнювати районний бюджет?
— Сьогодні сільські, селищні, міські бюджети більше не залежать від району, бо перейшли на прямі міжбюджетні відносини з державним бюджетом. Тому районні бюджети не отримують базову дотацію. Згідно із законом, формування районних бюджетів може бути за рахунок власних доходів та дотацій і субвенцій, які можуть спрямовуватися з інших бюджетів. Власні доходи це — дохід від надання адміністративних послуг та орендна плата за користування майном, що перебуває в комунальній власності, засновником яких є райради. Сьогодні до парламенту направлені пропозиції і розглядається питання фінансування районних рад з державного бюджету.
— Чи має районна рада адміністративний або фінансовий вплив на територіальні громади?
— Наведу такий приклад. На останній сесії один із депутатів підняв питання щодо закриття на території двох ФАПів. Це рішення депутатів певної тергромади. В той же час Сватівська районна рада дотримується позиції не тільки збереження на територіях усіх об’єктів, які надають послуги населенню, а і їхній розвиток. Тому ми звернулися до голови цієї територіальної громади за роз’ясненнями стосовно закриття цих медзакладів. У кожному такому випадку потрібно розбиратися окремо. Але добре, що депутати районної ради звертають увагу на такі випадки і шукають шляхи вирішення проблем.
Тобто районна рада не має адміністративного чи фінансового впливу на територіальні громади. Але може порушувати питання дотримання права кожного жителя району отримувати будь-які послуги за місцем проживання. Адже на це і була розрахована реформа децентралізації.
— У районній раді працює «гаряча» лінія. З якими питаннями можна звертатися?
— Так, ми запровадили «гарячу лінію» для того, щоб люди могли до нас звернутися з будь-якого питання. Якщо черговий зможе відразу відповісти на питання і відповідь людину влаштовує, то все добре. Якщо людина хоче вирішити більш особисте питання стосовно субсидії чи іншого соціального захисту, то їй дадуть контакти спеціаліста, з яким людина може поспілкуватися.
— Скільки сьогодні людей працює в районній раді?
— У районної ради сьогодні працюють 22 працівника — голова райради, керуючий справами, троє начальників відділів і шість спеціалістів. Ще у штаті 11 працівників обслуговуючого персоналу.
— У Вас немає заступника. Це з метою економії коштів чи ніяк не знайдете потрібну людину?
— Заступника не маю, бо економимо кошти. Хоча одній працювати важко. Іноді чуєш: а що ви там робите? Можете глянути у мій записник, де розписані плани роботи на тиждень вперед. Питань дуже багато, адже районна рада разом із райдержадміністрацією відповідають за дотриманням законності на всій території району, за розробку районних програм та проєктів, які стосуються всіх територіальних громад, за концепцію розвитку Сватівського району. Попереду багато роботи — тож будемо працювати.
----
Читайте нас у Telegram. Підписуйтесь на наш канал Сватове.City.
Читайте Сватове.City у Facebook.
А ще ми є у Instagram.
Приєднуйтесь до нашого каналу на YouTube.
