31 липня у Мілуватці Сватівського району відсвяткували День села. Свято розпочалося о 16:00, а закінчилося вже опівночі дискотекою. Було фаєр-шоу, шоу мильних бульбашок, феєрверк, виступ кінного театру та ще багато чого. А ще дізнайтеся історію села і чому його називають маленькою Францією.
У 2021 Мілуватці виповнилося 317 років. На площі біля сільради зібралися мілуватчани та гості, аби разом відсвяткувати день народження рідного села. Святкування розпочалося о 16:00 з виступу Кремінського дитячого кінного театру «Лошадкін дім». Діти демонстрували різні трюки на конях. А також трюки із шаблями.
О 17:00 розпочалася виставка-ярмарок творчих робіт. Там представляли вишиванки з бісеру, алмазну вишивку, рушники, картини на дереві і малюнки випалені на дереві. А ще ляльок та прикраси.
Мілуватчан привітала Сватівський міський голова Віта Сліпець. Вона також відзначила деяких місцевих жителів вітальними листівками та подарунками.
Відзначили наймолодшу жительку Мілуватки Анну Сампілову, довгожительку села Олександру Дудник, іменинників дня Любов Гнилицьку та Наталію Рибалку. За невичерпну активність та ентузіазм відзначили Олександра Гнилицького, за активну творчу діяльність — Наталію Бойченко. За кращі досягнення у спорті нагородили футбольну команду «Прогрес», за розвиток в туристичному напрямку та активну участь у житті села відзначили Юлію Єфіменко, за сумлінне виховання дітей та активну участь в житті громади подякували Олені Шепель. Також подарунки отримали фахівець своєї справи Олена Мороз та протоієрей Максим Коханов за духовне відродження села.
Також мілуватчан вітали голова Сватівської районної ради Людмила Русанова, староста села Марина Байбара і настоятель храму Іоанна Предтечі протоієрей Максим Коханов.
Для мілуватчан цього дня організували спортивні змагання. Спортсмени змагалися у підніманні гирі, армреслінгу та перетягуванні канату.
Аніматори гралися з дітьми в різні ігри, танцювали та співали пісень. Для малечі влаштували шоу мильних бульбашок. А всім охочим робили аквагрим. Також дітвора могла порозважатися на батутах.
Ще привітати мілуватчан зі святом приїхав ансамбль «Патруль» з Сєвєродонецька. Вони співали свої хіти та виступали з танцювальними композиціями.
Ще свою концертну програму підготували місцеві та сватівські артисти.
Охочих пригощали кулішем. А ще можна було подивитися на фаєр-шоу та феєрверки. Святкування закінчилося дискотекою.
Історія села Мілуватка
У Мілуватці живе 2027 людей. Там 20 вулиць і 1320 будинків. Знаходиться воно в долині річки Красної, за сім кілометрів від Сватового.
Село було засноване у XVII-XVIII столітті переселенцями з Дону та Центральної України. Перша згадка про село датується аж 1704 роком ‒ «...По местному приданию, основателями Меловатки были казаки Полтавского полка Андрей Катрухин и Иван Бугаев, пришедшие сюда со многими их селянами в числе 150 душ мужчин. Ими же построен молитвенный дом в честь Усекновения главы Иоанна Предтечи.» Назва села походить від російського слова «мел». Бо серед перших поселенців були донські козаки.
З 1700 року Слобідська Україна була приєднана до Азовської губернії. Втім, вже у 1765 році Слобідські полки були ліквідовані. Слобожани втратили більшість своїх привілеїв. У 1723 році військові обивателі, серед них і мілуватчани, зверталися до Катерини ІІ з проханням про відродження козаччини.
Незважаючи на погіршення соціального статусу, Мілуватська слобода розвивалася. У 1799 році побудували нову церкву на кам’яному фундаменті з п’ятьма куполами. А вже у 1810 році у Мілуватській слободі жили 3034 людини.
З 1825 року Мілуватка стала поселенням Астраханського, а потім Глухівського полку. Проживало там близько 4000 людей.
Також є документи, які свідчать про акт непокори мілуватчан. 31 березня 1835 року військові поселенці прийшли до ротмістра Васютіна та заявили, що не будуть засівати громадське поле. В Мілуватку був посланий старший ад’ютант для того, щоб знайти підбурювачів та взяти їх під варту. Їх знайшли та привезли для покарання до Новокатеринославської слободи. Підбурювачів наказали 800 ударами різки.
У 1857 році Інститут військових поселень скасували, а Мілуватка стала казенною слободою і була включена до Кабанської волості Куп’янського повіту Харківської губернії.
У 1864 у Мілуватці жили 2879 людей. Вже працювала школа та регулярно проходили ярмарки. У 1883 році в селі обробляли 5418 десятин землі. Був хлібний магазин, три лавки, три питейних будинки, маслобійня та борошномельня.
Основною роботою мілуватчан було землеробство та хліборобство. Землю орали волами та кіньми. Також жителі села обробляли шкіру та шили з неї одяг і взуття. А ще займалися ткацтвом. Тому фабричного майже нічого не купували.
У подвір’ї простого селянина була хата, хлів, клуня, колодязь. Житло й інші господарські будівлі були невеликими, вкритими соломою або очеретом. Двір огороджували тином, його плели з лози чи хмизу.
Храм Різдва Іоанна Предтечі у Мілуватці Сватівського районуФото: Вікіпедія
Центром духовності була церква, яку назвали на честь Іоанна Предтечі. Також у селі було двокласне училище. А у 1894 році почалося будівництво залізничної гілки Куп’янськ-Лисичанськ, яка проходить через село.
У 1912 році старостою Мілуватки обрали селянина Головченка, а потім Стефана Бойченка. В цей час Мілуватка була великим і багатим селом.
З 1910 по 1913 роки до святкування 300-ї річниці династії Романових в селі велося широкомасштабне будівництво. Була розібрана дерев’яна церква, а на її місці збудували новий цегляний храм Іоанна Предтечі. Тоді ж збудували двокласне училище. А із розібраного старого храму збудували ще два шкільних приміщення.
У 1917 році до села прийшли німецькі окупанти і селянам довелося воювати. В 1921 році встановилася радянська влада. Мілуватка була включена до Кабанської волості Куп’янського повіту Харківської губернії. У селі утворили сільраду і комітет незаможних селян.
У роки Другої світової війни 1272 жителя Мілуватки воювали на різних фронтах війни. З них 613 загинули або померли від ран. Всього 789 мілуватчан відзначені бойовими нагородами. 1 лютого 1943 року Мілуватку звільнили від окупантів.
Після визволення села в 1943 році були відновлені радянські органи влади. Головою сільради став Григорій Вишневецький. Тоді ж поновили роботу колгоспів. В умовах повоєнної розрухи колгоспи добивались значних результатів.
У 1961 році Мілуватка увійшла до складу Сватівського району. В 60-70-ті роки життя в селі налагоджується. Основним виробничим об’єктом був колгосп «Прогрес».
У 1970 році відкрили новий будинок культури, збудували нові магазини в центрі села та амбулаторію. В 1983 році закінчили будівництво нової школи та спорткомплексу.
У 1996 році в центрі села з’явився фонтан «Водограй». В 1998 році збудували підвісний міст через Красну. В селі запрацювала загальноосвітня школа.
На території Мілуватської сільської ради знаходиться близько 12 тисяч гектар орної землі та угідь, прокладено понад 60 кілометрів газопроводу, є дві зупинки залізничного транспорту — «Мілуватка» і «Хрипкове».
А ще у Мілуватці народився відомий кінорежисер, сценарист та письменник Микола Мащенко. Він народився у 1928 у родині колгоспників. Автор фільмів «Новели красного дому», «Хочу вірити», «Всюди небо», «Дитина», «Комісари», «Іду до тебе», «Як гартувалась сталь» та багато інших.
Цікаво, що Мілуватку називають маленькою Францією. А все через колишнього голову райдержадміністрації Володимира Просіна, який любив там відпочивати. Він любив тамтешню красиву природу.
---
Читайте нас у Telegram. Підписуйтесь на наш канал Сватове.City.
Читайте Сватове.City у Facebook.
А ще ми є у Instagram.
Приєднуйтесь до нашого каналу на YouTube.
