Отець Дмитро, рідним місто якого є окуповане зараз Сватове, зараз служить капеланом 111-ї луганської окремої бригади Сил тероборони ЗСУ. До окупації він був єдиним українським священиком у районі, а зараз — разом з бійцями їздить на передову, повідомляють Сили територіальної оборони ЗСУ.
Хочу раніше за всіх бути в Сватовому
С початку війни на сході в 2014 році отець Дмитро був волонтером. Неодноразово їздив на передову, привозив українським військовим допомогу. Адже на початку війни у добровольців не було навіть форми, не кажучи вже про повноцінну їжу. Все це збирали прості люди і передавали на фронт. Зараз — він капелан 111-ї бригади Сил тероборони ЗСУ.
«Я хотів піти в Сватівський батальйон, бо знав, що він буде у там раніш за всіх. Ще довго люди не зможуть приїхати в Сватове, так як воно заміновано та є багато іншої небезпеки», — розповів він.
Коли Отець Дмитро отримав направлення з воєнкомату в батальйон, то його спочатку направили у Дніпро на навчання, де вчили тактичної медицини і тактичному ведення бою. За його словами, хоча кожний капелан вважає, що його хрест є зброєю, а щитом є молитва і віра, їх вчили тактичному веденню бою для того, щоб вони могли захистити себе, поранених військових чи інших людей.
«Всі наші побратими розуміють, що нам треба зараз вистоять, поки наші побратими вчаться на броні та іншій техніці працювати. Але як то кажуть «підтримай мене, а я прикріплю вгорі». І з кожним разом руки все більше і більше болять. І це таке відчуття у наших побратимів, які розуміють, що треба «тримати» і ми знаємо, що це задля нашої перемоги, але все одно дуже тяжко. Ми живемо вірою та надією», — сказав Отець Дмитро.
В своєму інтерв'ю Сватове.City в 2019 році, Отець Дмитро сказав, що війна закінчиться тоді, коли весь світ зрозуміє, що Московія — це терористична країна, яка весь час свого існування воює із сусідами за чужі землі.
Ми не можемо приїхати на ротацію додому
Отець Дмитро підкреслює, що зараз складний час — війна почалася не у лютому, а в 2014 році, Сватове в окупації, сватівчани знаходяться повсюди.
«Є бригади та батальйони, які мають можливість під час ротації приїхати додому, а ми не маємо такої можливості, бо Сватове окуповане. Ми гуртуємося навколо всіма людьми. Ми маємо підтримувати один одного – морально, психологічно, матеріально. Дякую Богові, що наш народ є таким дружнім. Бо завдяки нашому народові ми і вистояли стільки часу», — сказав Отець Дмитро.
Про пропаганду Московського патріархату
На думку Отця Дмитра, бути віруючою людиною української церкви на Луганщині — це дуже великий подвиг, так як московська церква вела дуже сильну пропаганду.
«Скільки в Луганській області було українських церков? Кілька парафій Київського патріархату, кілька церков автокефальних та греко-католицьких. Лише У моєму району було 15 священників московського патріархату і я один. Але в мене був сильний тил – дружина. Дуже потужна підтримка – Господь Бог і дружина», — поділився Отець Дмитро.
З фотоархіву Дмитра Романківа
