У Нижній Дуванці на Сватівщині вже другий тиждень працюють археологи. Прямо серед поля там знайшли курган. У ньому збереглися залишки поховань, вік яких приблизно 4000-4500 років. Таких поховань сім, дослідили лише три. Під час розкопок знайшли унікальні знахідки. Журналісти Сватове.City побували на розкопках і побачили, як археологи дістають з під шарів землі унікальні історичні пам’ятки — свідоцтво того, що багато тисяч років тому, коли Сватівського району ще не було на жодній мапі, на цих землях вже жили люди.
Посеред поля на розкопках працюють п’ятеро студентів та доктор історичних наук, професор кафедри історії і археології Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля Юрій Бровендер.
Професор Східноукраїнського університету Юрій Бровендер розповідає про розкопки у Нижній Дуванці Сватівського району
Він каже, Нижня Дуванка цікава великою кількістю курганів і курганних груп. І показує нам навколо цьогорічного місця досліджень ще три. Їх не складно розпізнати — бо це пагорби. Професор каже, у Нижній Дуванці було багато поселень. А самих курганів на нижньодуванських землях нараховується 150.
— Цей курган унікальний тим, що навколо центрального поховання виритий ось цей рів. Він зветься сакральним колом. Це старовинна індоєвропейська традиція ховати так людей, створюючи навколо сакральний простір, аби душа померлого була під захистом, — розповідає Юрій Бровендер. — Цей рів був навколо кургана.
Сакральне коло навколо центрального поховання у кургані біля Нижньої Дуванки, який досліджують студенти Східноукраїнського університету і школярі з Нижньої Дуванки
Його діаметр десять метрів і він навколо центрального поховання. Ми його ще не розкопали. Є припущення, що це поховання відноситься до ямної культурної традиції. Коли людей ховали у катакомбах. Якщо говорити про час поховання, то це рубіж 3 і 4 тисячоліття до нашої ери. Це час, коли зводилася найдавніша піраміда Джосера.
Перше поховання, яке розкопали археологи у цьому кургані — дитяче. Серед знайдених у катакомбі речей є унікальна і дуже рідкісна знахідка — сокира-молоток. Юрій Бровендер каже, швидше за все його поклали біля тіла дитини для захисту.
Відшліфовану старовинну сокиру-молоток знайшли у кургані у Нижній Дуванці поруч з рештками дитини
— Кам’яна сокира-молоток, яку ми знайшли у дитячому похованні — рідкісна знахідка. Вона експозиційна. Цього року буквально за два тижні у Східноукраїнському національному університеті ми відкриємо археологічний музей «Відкрита історія» до сотої річниці університету. І ось ця сокира з Нижньої Дуванки посяде у ньому гідне місце, — каже професор. — Сокира виготовлена з граніту, відшліфована. Для того, аби зробити таку, потрібне було вміння і, звісно ж, час. Хтось вважає, що такі сокири були бойовими, але погляньте — хіба можна такою сокирою завдати ворогові удару? Думаю, її використовували у металообробці.
Під час розкопок кургану у вересні 2020 року у Нижній Дуванці Сватівського району знайшли сім поховань, одне з них дитяче
Площа кургану 20 на 20 метрів. Юрій Михайлович каже, він створений так, що у нього можна було допоховати людину і не викопувати новий. Про те, що у цей курган робили допоховання свідчить нерівномірність у забарвленні шарів грунту. У землі, ніби на стовбурі дерева, про це свідчать лінії.
— У Нижній Дуванці багато дитячих поховань. Минулого року, коли ми тут досліджували курган, його головним похованням було дитяче — дівчини-підлітка, поруч з нею були альчики. Це така іграшка, її робили з кісток мілких парнокопитних тварин. І використовували як гральні кістки — розповідає Юрій Бровендер. — Таких альчиків у минулорічному похованні було 60. Знайшли ми їх і цього року у дитячому похованні, поруч з сокирою. До речі, альчиками і досі грають казахи.
Першокурсник Дмитро Золкін працює над останками у одній з катакомб. Розповідає, що вони знайшли поховання чоловіка. На момент смерті йому було близько 50 років. Стать людини визначається за надбрівними дугами — у чоловіків вони яскраво виражені.
Першокурсник Дмитро Золкін бере участь у розкопках біля Нижньої Дуванки 2020 року і розповідає, як 4000 років тому ховали людей у курганах
— У катакомбу спускались сходами, клали людину набік у позі візника — це, коли ноги підігнуті. Швидше за все тіло лежало на шкірі, тут подекуди залишилися рештки, зверху теж накривали шкірою. За канонами поховання тих часів людину клали обличчям до виходу. Потім виходили з катакомби і ставили дерев’яну перегородку, — розповідає Діма. — А ось тут на сходинках залишилися жертовні кістки. Це підношення. Цьому похованню приблизно чотири або чотири з половиною тисячі років.
Разом зі студентами на розкопках працюють і старшокласники з Нижньодуванської школи. У школі вже два роки працює гурток археологічного краєзнавства. Його заснував вчитель історії Олександр Вдовін.
Вчитель історії Олександр Вдовін разом зі своїми учнями бере участь у розкопках кургану 2020 року у Нижній Дуванці
— Гурток відвідують 15 учнів. Вони ж працюють на розкопках. Це дуже добре, що дітям дозволяють брати участь у розкопках, адже так вони самі долучаються до вивчення історії рідного краю, — каже Олександр. — Сьогодні у нас урок історії на свіжому повітрі — восьмеро школярів разом зі студентами досліджують поховання. Діти за бажанням приходять сюди і після школи.
Під час розкопок у Нижній Дуванці одинадцятикласниці беруть активну участь у дослідженні кургану
Керівник археологічної групи Юрій Бровендер каже, повністю закінчити дослідження кургану і показати знайдені експонати вони зможуть за тиждень. Знахідки з кургану передадуть до університетського археологічного музею.
Розкопки у Нижній Дуванці проходять не вперше. Минулого року Юрій Бровендер і студенти Східноукраїнського національного університету знайшли курган у Нижній Дуванці. Тоді група дослідників була значно більшою — на розкопках працювали 27 людей. Минулорічний курган копали вручну лопатами, цьогоріч у селищній раді допомогли з технікою, а керівниця місцевого сільгосппідприємства «Каштан» Ксенія Кошова допомогла археологам влаштувати побут і організувала харчування.
