Що робити, коли в окупації намагаються відібрати житло. Інструкція

Згідно з документом, до безхазяйного житла можуть віднести об’єкти, які відповідають таким критеріям:

• понад рік не сплачується житлова плата та комунальні послуги;

• відсутні відомості про право власності на житло в російському Єдиному державному реєстрі нерухомості рф;

• житло не використовується, що може становити загрозу його безпеці або здоров'ю інших осіб.

Фактично це означає, що ті, хто не отримав російського паспорта і не переоформив документи на житло за російським законодавством, ризикують втратити своє майно. Цікаво, що окупанти самі собі суперечать: хоча термін для переоформлення документів встановлений до 2028 року, процес привласнення житла планують розпочати вже зараз.

Допомога для внутрішньо переміщених осіб, які змушені евакуюватися повторно

Якщо ваше житло в окупації визнали "безхазяйним", розв'язання цього питання може бути складним і небезпечним.

Основні ризики на шляху:

1. В’їзд через Росію.
   Наразі єдиний пункт в’їзду для громадян України – московський аеропорт «Шереметьєво». Там українців піддають виснажливим і принизливим процедурам:

   • довге очікування, яке може тривати години або навіть доби;

   • допити, перевірка телефонів та акаунтів у соціальних мережах;

   • ризик отримати відмову у в’їзді без пояснень.

2. Перебування на окупованій території.
   Навіть якщо вдасться дістатися до міста чи села, де розташоване ваше житло, є високий ризик:

   • опинитися під пильним наглядом російських спецслужб;

   • потрапити під безпідставні звинувачення чи навіть бути арештованими.

У таких умовах повернення прав на власне майно може стати не лише тривалим, а й небезпечним процесом. Якщо ви опинилися в подібній ситуації, варто проконсультуватися з правозахисними організаціями та юристами, які спеціалізуються на питаннях окупованих територій, щоб уникнути додаткових ризиків.

Поки території окуповані, українська влада там безсила. Юристи наголошують: житло у непідконтрольних Києву регіонах у будь-якому разі залишається власністю тих, у кого його відберуть. Навіть якщо окупанти туди когось заселять. Після звільнення територій будинки та квартири повернуться. Питання лише в тому, в якому вигляді й що взагалі від них залишиться.

«Україна дотримується міжнародного права та захищає власність на окупованій території. Про це говорить Конституція, є спеціальний закон про правовий режим на тимчасово окупованій території. І захищається це також Кримінальним кодексом. Хоч би що робила Росія та окупаційні органи — рішення судів, нотаріусів не діють», — пояснює юристка “Донбас-SOS” Тайя Аврам.

Навіть якщо українець не сплачує за комунальні послуги, не проживає у своїй квартирі, не вносить її до російського реєстру, вона залишається його власністю. До речі, вимогу оплати комунальних послуг юристи також вважають маніпулятивною. Адже зараз це неможливо зробити онлайн.

1. Фіксуйте все, що стосується вашого житла

• Збирайте документи. Зберіть усі доступні документи на майно, зокрема:

  • свідоцтва про право власності;

  • договори купівлі-продажу;

  • комунальні рахунки, які можуть підтвердити вашу прив’язаність до житла.

• Якщо документи залишилися в окупації, шукайте копії: можливо, вони є у ваших рідних, знайомих або нотаріусів.

• Зберігайте інформацію. Ведіть запис у блокноті чи електронному форматі про всі факти, пов’язані з вашим житлом.

  • Робіть скриншоти будь-яких згадок про ваше майно, включно з інформацією про його визнання "безхазяйним".

  • Архівуйте виписки з судових рішень, заяв нотаріусів, чи навіть вирізки з медіа, якщо вони стосуються вашого житла.

Важливо: при зборі інформації уникайте дій, які можуть наражати вас чи ваших помічників на небезпеку.

2. Перевірте статус житла в реєстрах

• Український реєстр прав на нерухоме майно.
  Перевірте, чи зареєстроване ваше майно. До 2013 року право власності оформлювалося на папері, після цього його могли внести до електронного реєстру.

• Відновлення документів.
  Якщо документи втрачені, зверніться до українських органів для отримання дублікатів або інформації з реєстрів.

3. Подайте заяву до правоохоронних органів

• Зверніться із заявою за статтею 438 Кримінального кодексу України про порушення законів і звичаїв війни.
  Навіть якщо зараз це здається формальністю, у майбутньому це може стати підґрунтям для подання позову чи отримання компенсації.

4. Готуйтеся до можливих репарацій

• Юридична боротьба за відшкодування збитків може бути тривалою і складною. Наприклад, судові рішення можуть визнавати винною РФ, але механізми стягнення коштів поки що недосконалі.

• У разі успішного міжнародного тиску чи репараційних угод ваша задокументована історія стане важливим доказом порушення ваших прав.

5. Що робити, якщо документи залишилися в окупації?

• Знайдіть свідків, які можуть підтвердити ваше право на майно. Це можуть бути сусіди, родичі чи навіть фото- і відеофіксація, зроблена раніше.

• Спробуйте відновити документи через українські архіви чи інші офіційні джерела.

6. Довгострокова перспектива

Захист прав на майно в умовах війни — це складний і тривалий процес. Хоча стягнення коштів з Росії наразі обмежене, фіксація фактів порушень дає вам юридичне підґрунтя для отримання компенсації у майбутньому.

Субсидії для переселенців з Луганщини: які умови та як їх отримати

Звернення до окупаційної адміністрації чи російських державних органів дистанційно може не забезпечити практичного повернення вашого майна. Однак це може мати важливе значення для подальшого юридичного процесу, особливо якщо ви плануєте звертатися до міжнародних судів.

Як діяти:

1. Надсилання звернень:
   Навіть якщо практичний результат звернення до окупаційної влади малоймовірний, отримана відповідь може бути вагомим доказом у подальших судових розглядах. Звернення має пройти кілька інстанцій, що дозволить задокументувати вашу спробу відстояти права власності.

2. Міжнародні механізми:
   Після вичерпання національних правових засобів можна звертатися до:

   • Комітету ООН з прав людини;

   • Комітету ліквідації расової дискримінації.

3. Ці інстанції можуть розглядати індивідуальні скарги проти РФ, хоча процес буде тривалим і складним.

4. Обмеження ЄСПЛ:
   Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ), який раніше був дієвим механізмом, став недоступним після виключення Росії з Ради Європи.

Чому це варто робити:

• Документування порушень: Зібрані відповіді та звернення стануть доказовою базою для ваших претензій у міжнародних судах або репараційних процесах.

• Перспектива відповідальності РФ: Хоча міжнародний розгляд може тривати роками, війна рано чи пізно закінчиться, і Росія буде змушена відповідати за свої злочини.

Порада від юристів:

Юридичний процес може бути складним і тривалим, але він є важливим кроком до захисту ваших прав. Навіть якщо ефект не буде негайним, кожен задокументований крок підвищує ваші шанси на компенсацію та справедливість у майбутньому.

За три роки "адміністрації" окупованих територій виявили 13,3 тисячі "безгосподарних" об'єктів нерухомості, половину з яких — за неповний 2024 рік. При цьому в перший рік повномасштабної війни проросійські чиновники знаходили в середньому по 235 "покинутих" будинків щомісяця, а зараз — по півтори тисячі.

Лідери за кількістю "покинутого" житла — Маріуполь, Мелітополь і Сватове, захоплені російськими військами навесні 2022 року.

Квартири від єОселя. Як подати заявку на пільгову іпотеку від держави у 2024 році