Ця працьовита тварина живе майже на всій території України. Бобер — великий водний гризун, який живе у водоймах і біля них. Він віртуозний плавець, а от на суші поводиться досить незграбно.
Бобри — великі гризуни. Довжина тіла бобра становить 80-100 сантиметрів, а довжина хвоста — до 30 сантиметрів. Хвіст веслоподібний і сильно сплющений. Очі у бобра невеликі, а вуха широкі, але маленькі. Вуха і ніздрі закриваються під водою. А ще у них великі легені та печінка, і завдяки цьому бобри можуть перебувати під водою 10-15 хвилин. За цей час вони можуть пропливти 700-750 метрів.
У бобра чотири зуба довжиною 20-25 сантиметрів. Вони покриті помаранчевою глазур’ю, що містить залізо. Тому їх зуби значно міцніші, ніж у інших тварин.
Бобри живуть на берегах повільних та нешироких річок, озер, ставків чи водосховищ. Головна умова для життя — наявність дерев і чагарників, а також велика кількість різних рослин на березі водойм.
Живуть бобри сім’ями або поодинці, якщо тварина ще не знайшла свою пару. Сім’я складається з 5-8 бобрів. Іноді цілі покоління можуть жить на одній і тій самій ділянці. Розмір ділянки може сягати до трьох кілометрів.
Ці гризуни будують чотири види житла. Перший — звичайні нори. Їх риють у міцних і високих берегах. Вхід у нору на глибині 1-2 метри. Другий — хатки з гілок. Їх будують на землі, коли в березі не можна вирити нору. А також роблять греблі та канали.
Бобри гризуть дерево з розумом, так, щоб воно впало куди потрібно тварині. Вони обгризають гілки та обробляють стовбур на шматки. Потім тягнуть їх до місця майбутньої греблі. Одні шматки дерева бобер встромляє загостреним кінцем у дно, інші закріплює між ними, щоб не віднесло течією. Працює при цьому і зубами, і лапами, і головою. Скріплює і укріплює такі споруди гілками, мулом, листям і глиною. Бобри обов’язково облаштовують стік, щоб паводком не зруйнувало всю споруду.
Бобри харчуються м'якою рослинністю, яблуками, водяними ліліями, кабачками, амброзією. А ще можуть їсти кукурудзу та боби.
Тварини спілкуються ударами хвоста по воді, а також голосним криком, який нагадує свист. Наприклад, бобер може голосно вдарити хвостом по воді та пірнути у воду, це означає, що наближається небезпека і так він сповіщає про це своїй родині.
Між собою бобри спілкуються за допомогою пахучих міток, поз, ударів хвостом по воді і криків, що нагадують свист. При небезпеці бобер голосно вдаряє хвостом по воді і пірнає. Хлопок служить для всіх бобрів в межах чутності сигналом тривоги.
