Бакота ‒ це село, якого на мапі не існує. Воно знаходиться в 55 кілометрах від залізничної станції Кам’янець-Подільська. Перша згадка про це місце датується ще 1240 роком. Розкопки свідчать, що тут було поселення язичників. А вже як 40 років село знаходиться під водою. Його затопили через будівництво Дністровського гідровузла.
Є два варіанти появи назви. Одні кажуть, що «Бакота» ‒ це бажаний, а інші говорять, що це з румунської означає «хліб». У ХІІ столітті Бакота ‒ це велике та сильне місто. Його населення складало 2500 людей.
Фото: vidviday.ua
У Бакоті знаходився скельний чоловічий монастир, який зафіксований у київській Книзі 1362 року. Його засновником був преподобний старець Антоній, що також є засновником Києво-Печерської Лаври.
В середині ХІІІ століття на тоді ще місто напали монголо-татари. Монахи та жителі сховалися у печерах чоловічого монастиря. Загарбники вмовляли людей вийти з печер, але в них нічого не вийшло. Тому вони засипали виходи печер, тим самим поховали людей заживо.
Фото: vidviday.ua
Потім протягом століть життя Бакоти було досить спокійним. Але через голод 1947 року багато місцевих мешканців померло. А у 1981 році село і зовсім було зруйновано та затоплено.
Але відвідати Бакоту необхідно. Бо це нереальні пейзажі, чисті береги та водойми, де дозволено купатися. Є невеликий оглядовий майданчик, де відкривається вид на Дністер та мальовничу скелю.
Також можна відвідати руїни скельного монастиря. Там збереглося декілька печер та ніші монахів. Тут мрія мандрівників та фотографів.