На сході України здебільшого православні церкви, які відрізняються від католицьких як архітектурою, так і правилами богослужіння. Більшість православних церков на Луганщині підпорядковуються московському патріархату. У Червонограді таких парафій немає. У які церкви ходять червоноградці, коли відзначають Різдво і яка цікава історія пов'язана з кожним храмом журналісти Сватове.City дізналися, побувавши у декількох з них.
Спочатку хочемо наголосити, що найбільшим релігійним святом для дітей у греко-католиків вважається Перша Сповідь та Урочисте Святе Причастя.
Свято Причастя та Першої Сповіді
До цих свят діти готуються цілий рік — відвідують катехитичні заняття у церковній школі. Священики розповідають дітям що таке Хрещення і Миропомазання, про таїнство Покаяння, навчають як готуватися до сповіді і на скільки сповідь важлива. Цього дня діти сповідуються священику про свої гріхи, які, на їхню думку, вони скоїли.
Батьки теж беруть активну участь у підготовці своїх дітей до першої сповіді. Ще батьки роблять все можливе, аби це свято назавжди запам'яталося дітям. Цього дня дівчата до церкви приходять у білих сукнях із зеленими пасками та у зелених віночках. Хлопці обов'язково мають бути одягнені у білу сорочку та чорні штани. До церкви діти приносять багато живих квітів.
Чим західні храми відрізняються від східних
Всього у Червонограді вісім найбільших релігійних установ. Червоноградці самі обирають до якої церкви ходити. Крім греко-католицьких, у місті є храми Української Православної Церкви та римо-католицькі костели. Є костели, які були побудовані ще три століття тому, але вони і досі діють. Деякі побудували нещодавно, а є такі, що ще будуються. Наприклад, на вулиці Бандери з 2013 року будується українська автокефальна православна церква Святої Великомучениці Варвари (фото на головній — прим. Сватове.City).
Усі вони відрізняються своєю архітектурою і працюють за своїми графіками та правилами. Історія також у кожної споруди своя. Усі релігійні громади обов'язково відзначають храмові свята. Але Різдво у Червонограді у всіх храмах відзначається в один день — 7 січня. Починається свято зі спільної молитви як у греко-католицьких, так і у православних церквах. Чому українські католики не відзначають Різдво 25 грудня, можна дізнатися за посиланням.
Католицькі храми відкриті для відвідування щодня. На відміну від східних православних церков жінка туди може зайти без хустки. Також немає вимог щодо одягу. У приміщенні католицької церкви для прихожан встановлені лавки. Люди сидять під час служби. Також лавки можуть стояти на вулиці.
Храм Святого Йосафата
Кожен червоноградський храм має власну історію, чим привертає увагу не тільки своїх прихожан, а і туристів. Наприклад, на місці найстарішого римо-католицького костела сьогодні діє православний храм. Розповімо як так вийшло.
Костел Зіслання Святого Духа
Це найстаріший костел у Червонограді. Побудував його у 1692 році у Кристинополі граф Казимир Потоцький. Біля церкви ще був монастир римо-католицького ордену бернардинів Речі Посполитої, де проживали 12 монахів. Монахи дотримувались доволі жорстких правил: їм не дозволялося мати нерухоме майно чи капітал, також заборонялося щось просити. Вони виховували дітей шляхтичей.
Пожежа 1749 року пошкодила костел і знищила частину монастиря. І хоча комплекс у 1760 був відновлений Юзефом Потоцьким, після другого поділу Польщі з 1951 року костел не працював і використовувався не за призначенням, тому майже зруйнувався.
У 1988 році — на тисячоліття хрещення України-Русі, православні жителі Червонограду звернулися до міської ради з проханням передати православній громаді цей храм. Зовнішні стіни і дзвіниця збереглися, а добудували тільки куполину. І вже через рік там відбулася перша служба. Але всередині церква ще довго ремонтувалася. Розписували храм волинські та червоноградські художники.
Ми не змогли потрапити до храму, бо у день нашого візиту він був зачинений. Наш колега Андрій Дікальчук — редактор червоноградської газети «Новини Прибужжя», розповів, що служба там проходить за канонами православ’я.
Церква Святого Юрія
Церква Святого Юри є останньою фундацією князів Потоцьких, яка була побудована за їхній рахунок у Кристинополі. Біля церкви збудували бернардинський монастир. Церква і монастир славилися величезними бібліотеками.
Церква Святого Юрія
У церкві зберігається частина мощів Святого Василія Великого, за чиїм уставом жили монахи-василіяни. А також частинка мощів Святого Юрія. Але найбільшою реліквією церкви була Кристинопільська Чудотворна ікона — Богородиця Одигитрія, що з грецької означає «Дороговказниця». Ікона вважається цілющою.
Копія Чудотворної ікони — Богородиця Одигитрія
Та під час масового переселення українців у 1946 році до Польщі все майно з церкви, в тому числі і саму ікону, вивезли. І тільки у 1994 році, завдяки зусиллям настоятеля монастиря Василя, ця ікона повернулася до Червонограда. Зараз вона знаходиться у церкві Святого Юри.
Василіянський монастир
Цей монастир збудував тодішній власник Кристинополя Францішек Потоцький разом з костьолом Святого Юри, монастир почав працювати у 1764 році. Будувався монастир як будинок для місіонерів чину Святого Василія Великого. До Кристинопільського тоді долучилися два сусідні монастирі у Волсвині та Городищі.
Щороку коло місійної та катехизаційної діяльності поширювалось і обіймало аж три Єпархії: Холмську, Володимирську і Луцьку, де налічувалося до 10 тисяч братів.
Тут треба згадати про Андрія Шептицького, який був предстоятелем греко-католицької церкви. Внесок його у розвиток української держави і церкви надзвичайно великий.
Андрій Шептицький
Саме у Василіанському монастирі, будучи ще монахом, Шептицький приймає «вічні обіти», тобто назавжди клянеться бути монахом. Він також у період між Першою та Другою світовими війнами був викладачем богословської студії при Василіянському монастирі.
Василіанський монастир
З приходом на Західні землі більшовиків у 1946 львівський псевдособор заборонив греко-католицьку церкву, яка завжди позиціонувала себе як українська національна церква. Більшість священиків і братів, взявши із собою чудотворну ікону Матері Божої, церковний посуд та велику бібліотеку монастиря, виїхали до Варшави у василіянський монастир Успіння Божої Матері. А ті монахи-василіяни, які залишилися, продовжували підпільно служити людям, виконуючи душпастирську працю. Тому цей час ще називають періодом «катакомбної» церкви.
Після ліквідації монастиря у радянські часи в приміщеннях монастиря спочатку була міліція, потім — школа механізації та головна пошта міста, а на початку 80-х тут відкрили музей історії релігії та атеїзму.
Храм святого Йосафата
Українська греко-католицька церква святого священномученика Йосафата — найвищий храм у Червонограді і один з найвищих в Україні. Його висота — 58,3 метра. Спочатку, у 1990, на цій землі освятили хрест. Потім побудували невелику капличку для богослужінь.
Фото каплички
Саме будівництво храму тривало 14 років. Освятили побудований храм у 2007. Нині це один з найбільших храмів в Україні, який обов’язково треба відвідати. Виглядає він велично як зовні, так і всередині.
При виході з храму зображена величезна композиція «Страшний Суд Господа». Вона цікава тим, що одна людина із зображених на ній, схожа на Путіна.
Загальний вигляд фрески «Страшний Суд Господа»
Ліворуч від дверей художники зобразили Рай, куди потрапляють українці, які люблять і захищають рідну землю. Там зображені воїни, які у різні часи загинули за Україну.
Зображення Раю на фрезці "Страшний суд Господа"
А праворуч від дверей зображено пекло, куди приймають грішників. Серед них зображена особа, схожа на Путіна. Хоча священники стверджують, що це збиральний образ чиновників і бюрократів, які служать собі, а не людям.
Але подібна схожість свого часу викликала неабиякий інтерес у журналістів та жваве обговорення у соціальних мережах.
Церква Пресвятої Богородиці Владичиці України
Греко-католицька церква Пресвятої Богородиці Владичиці України знаходиться на вулиці Героїв Майдану. Церква дерев’яна та збудована без цвяхів. Почала будуватися у 2002 році, а була освячена у 2009.
Славиться своїм величезним упорядкованим для відпочинку парком з вишуканою архітектурою. Крім альтанок та лавок на території Катехитичної школи ім. А. Шептицького є дитячий та тренажерний майданчики, а ще футбольне поле та волейбольні майданчики. Вхід на територію парку вільний у будь-яку пору року.
----
Проєкт travel-журналістики «Пізнаємо Україну разом» товариство з обмеженою відповідальністю «Редакція газети «Голос громади» реалізує в рамках проєкту Луганської обласної ради по обміну досвідом між Львівською та Луганською областями.
