Перші племена на території Сватівщини з'явились 27 тисяч років тому

Поділитись у Facebook Відправити в Twitter

Стародавні поселенці на території Сватівського району з’явилися одночасно в декількох місцях близько 25-27 тисяч років тому. Ймовірно, що це були мисливці за тваринами льодовикового періоду.

Перші племена на території Сватівського району

Вони розбивали свої табори в долинах місцевих річок. Археологи встановили, що стоянки були на північно-східній околиці сучасного Сватового, на лівому березі річки Хорино, а також біля сіл Свистунівка та Новопавлове, на річці Кобилка — біля Наугольнівки і Пилипівки, та на річці Боровій у Містках.

Перебування людей стародавнього-кам’яного періоду знайшли на північній околиці села Стельмахівка, біля Жовтневого і Підкуйчанська. Всього на території Сватівського району зафіксовано 10 місць перебувань людей того періоду.

В період мідно-бронзового століття на зміну приходять нові індоєвропейські племена. Вони займаються господарством: випасають худобу, виплавляють кольоровий метал, вирощують зернові культури, ловлять рибу, полюють на диких птахів та звірів.

Пастухи з тваринами, рік невідомий Ретро.фото

В цей період людських поселень більше 100. В Сватовому їх знайдено 4, в Райгородці — 6, Рудівці — 4 та Містках — 2.

З першого по четверте століття, в період раннього залізного віку, степи Сватівщини були заселені скіфсько-сарматськими племенами. Про них археологам відомо через поховання, які знаходяться біля Нижньої Дуванки.

Кочові народи на Сватівщині

Після сарматів пройшло більше 300 років. Степи Сватівщини, а особливо долини річок Красної, Жеребця та Борової стали масово заповнюватися кочовими народами тюркоязичних болгар. Спочатку вони утворювали тимчасові стоянки, а з дев’ятого століття постійні селища. Всього на території району знайдено 18 стародавньо-болгарських поселень, серед них найбільші — в Містках, Рудівці, Круглому, Верхній Дуванці та Гончарівці. На початку десятого століття на наші степи вдерлися печеніги, а пізніше й половці.

Сучасна картина поселень Сватівського району почала вимальовуватись з середини сімнадцятого століття.

Сватове почали заселяти на початку 16 століття

Сватове засноване українськими козаками-переселенцями у 1660 році, як поселення Сватова Лучка. У 1938 році Сватове стало містом.

В грамоті Петра І 1704 року вказано, що територію, на якій зараз розташоване місто, почали заселяти в 60-х роках 16 століття. Це були селяни й козаки Лівобережної та Правобережної України і російські служиві. В цей час заснували слободу Сватова Лучка. Свою назву вона отримала від нині неіснуючої річки Сваха.

Жінки перуть одяг у річці, 1812 рік Краєзнавчий музей

Царський уряд на пільгових умовах надавав переселенцям землю, їжу та зброю. При цьому зберігав їхні козацькі права та самоврядування. Робилось це, бо уряд використовував їх для охорони південних меж російської держави від кримських і ногайських татар.

Сватова Лучка у складі Ізюмського полку

На початку 18 століття Сватова Лучка увійшла до складу Ізюмського полку. Вона була сотенним містом та мала укріплення у вигляді рову і високого частоколу (високий забор із загостреною верхівкою). Більшість жителів були козаками, ділились вони на полкових козаків, підпомічників і підсусідків. У більшості підсусідків не було господарства, а жили вони у заможних козаків на правах робітників.

Двори звичайних селян

У 1732 році у Сватовій Лучці було 133 полкових козаки, 514 підпомічників і підсусідків. Козаки брали участь в Азовських походах Петра І, а в червні 1709 року брали участь у Полтавській битві, в складі Ізюмського полку.

Сватова Лучка як центр комісарського управління

У 1765 році на Слобожанщині скасовується полковий лад і створюється комісарське управління. Слобода Сватова Лучка стає центром одного з них. Її мешканців позбавили козацьких прав і привілеїв та перевели в розряд військових обивателів. З однієї людини брали податок від 35 до 95 копійок. Незадоволене населення почало боротьбу за свої права. З 1770 по 1771 роки у районі діяли гайдаманські загони, які нападали на комісарські управління, садиби міських панів і царських чиновників.

Двір багатого селяна Краєзнавчий музей

У 1773 році чисельність населення становила 2928. Це 2664 військових обивателів, 96 селян та 3 купця. Основною діяльністю жителів було рільництво і тваринництво. Значний розвиток був у взуттєвій та кушнірський справах. Ще жителі займалися винокурним і дігтярним промислами, виготовляли вози, колеса, плуги. Жінки ткали полотно і сукно для себе та на продаж.

Чотири рази на рік проводилися ярмарки. Продавали різну тканину, лисяче і заяче хутро, посуд. Місцеві жителі продавали хліб, засолену рибу, горщики, дьоготь, мило та коней. Купці приїздили з різних міст України та Росії.

У 1785 році в слободі було 2 млини, 15 торговельних лавок, 12 трактирів, церква.

Сватова Лучка як Новокатеринослав

З першої чверті 19 століття Сватова Лучка стала одним з аркачеєвських військових поселень. У 1825 році в слободі і навколишніх селах розселили Катеринославський полк другої кірасирської дивізії. В Сватовій Лучці були розташовані штаб полку і штаб дивізії, тому слободу переіменовують на Новокатеринослав.

Повінь у Сватовому Краєзнавчий музей

Після неодноразових повстань військових поселенців царський уряд у 1857 році був змушений перевести в розряд державних селян усіх колишніх військових. За указом 1866 року за ними збереглася їхня земля, але впродовж 20 років селяни сплачували оброчну подать. Слобода повернула свою попередню назву.

Сватова Лучка в післяреформений період

У післяреформений період розвиток Сватової Лучки пішов швидше. У 1862 році тут жило більше 7 тисяч людей. За торговим значенням займала одне з перших місць серед слобод Куп’янського повіту Харківської губернії.

У другій половині 19 століття тут щороку проводилося шість ярмарків. Купці, які приїздили на ярмарок, скуповували зерно, худобу, ремісничі вироби.

154 пуда пшениці купили і вивезли зі слободи Сватова Лучка у 1879 році. Слобода славилась слюсарями, гончарами, ковалями.

 

 

Коментарі:

Цікаві матеріали наших партнерів