Фірмовий бренд кав’ярень «Coffee TUTA» знає напевно кожен сватівчанин. Але мало хто здогадується, що його вигадала родина зі Сватового — Юлія і Олександр Фесенко. Подружжя починало свій бізнес у 2017 році з однієї точки на сватівському ринку, зараз їх вже 13. І не тільки у Сватівському районі. Юлія і Олександр розвивають не лише кавовий бізнес, зараз підкоряють споживачів у новому напрямку — пропонують пиво, лимонади, квас та інші напої і відкрили нові магазини «BEER TUTA».
Журналісти Сватове.City поговорили з Юлією Фесенко про родинний бізнес і дізналися, чому подружжя вирішило працювати саме в цих напрямках і чи складно було відкрити власну справу.
Юлії 33 роки. Народилася у Щасті, що біля Луганська. Так сталося, що до Сватового на постійне місце проживання переїхала ще школяркою разом зі своєю мамою. Спочатку вчилася у другій школі, але випускалася вже з восьмої. Закінчила Луганський педагогічний університет за спеціальністю «соціальний педагог», але так і не працювала за фахом. Каже, невдовзі вийшла заміж, а у 2008 у Юлії і Олександра народилися двійнята — Владислав і Ксенія.
— Коли дітям виповнилося по два місяці, а грошей катастрофічно не вистачало, відкрили спочатку торгову точку на ринку. Ми з чоловіком не з багатих родин. Великого стартового капіталу не було. Тому займалися дрібною торгівлею. Влітку продавали сонцезахисні окуляри, а взимку — шапки. Було важко. Постійно у роз’їздах — то за товаром, то в інші міста їздили продавати те, чим торгували. Правда, переважно я їздила сама, бо чоловік постійно працював, та й сьогодні працює, у магазині українського мобльного оператора, що на Привокзальній. З дітьми тоді дуже допомогла мама чоловіка, бо ми жили із Сашиними батьками в одному будинку.
— Чому вирішили відкрити саме кавовий бізнес?
— На ринку ми торгували десять років. Але весь цей час у нас з чоловіком була мрія — відкрити власну кав’ярню. Тоді в Україні був справжній «бум» відкриття кав’ярень. А чим Сватове гірше? І хоча наше місто невелике і провінційне, водночас поціновувачів кави вистачає. Та й ніша ця в місті була не зайнята. Довго обирали назву бренду. А потім вирішили не ускладнювати, а відповісти на просте запитання — де купити та випити каву? Відповідь проста — тута. Так і виникла ця назва. Просто і легко запам’ятати.
— Що найголовніше при відкритті такого бізнесу?
— Велике значення має місце розташування кав’ярні, де є великий потік людей. Головне, щоб людям було зручно і модуль «вписувався» у ландшафт території. Але ми завжди намагаємося біля модулів «Coffee TUTA» обов’язково створити невелику затишну зону відпочинку — поставити лавочки, зробити освітлення, облаштувати зручний під’їзд автотранспорту тощо. А на майдані Злагоди неподалік нашого пересувного модуля встановили знак «Coffee Tuta Svatovo». Скажу відверто, обійшовся він нам недешево, але ми дуже любимо своє місто і тому намагаємося внести свою частку у його розвиток. Приємно, що місцева влада звернула на це увагу, і на День міста міський голова Віта Сліпець відзначила наш заклад в числі найкращих.
Оформити всі документи для відкриття кав’ярні було нескладно. Дуже швидко через інтернет знайшли оптових постачальників кави. Сьогодні ми працюємо з постійними нашими партнерами, у них беремо якісний та сертифікований товар, що нас цілком влаштовує. Вони спеціально для нас смажать кавові зерна і брендують його під нашу марку.
— Ви самі любите каву? Вчилися на бариста?
— Так, я люблю каву, але не дуже міцну. Найбільше мені подобається Latte на ristretto. У ньому менше кофеїну, ніж у класичному еспресо, але краще відчувається смак і аромат.
Звісно, на бариста потрібно вчитися. Щоб розібратися в цьому бізнесі, його потрібно спочатку ретельно вивчити. Я в Києві пройшла відповідні тренінги. Але і після того ще потрібно багато практики, щоб розібратися у тонкощах роботи. У цій професії треба знати не тільки рецепти приготування кави та кавових напоїв, а й бути комунікабельною та позитивною людиною, бо постійно працюєш з людьми.
— Чи складно вам підібрати персонал для кав’ярень?
— Сьогодні дуже важко знайти молодих людей, які були б зацікавлені у своїй роботі. Я б сказала, що молодь переважно якась пасивна чи байдужа. Особливо студенти, які тимчасово влаштовуються на роботу на час літніх канікул. Здавалося б, навчити вже дорослих людей елементарних правил роботі не складно, але іноді це буває проблемно, бо людина не зацікавлена в роботі.
Наша робота потребує постійного спілкування з людьми. І це робиться, щоб якісніше обслужити клієнта, адже перш ніж щось запропонувати людині потрібно знати її смаки і уподобання. Тому у нас є спеціально розроблений алгоритм обслуговування — бариста запитує у клієнта яку каву той більше любить, скільки молока, яке молоко — тепле чи гаряче і так далі.
Раніше ми новеньких працівників відправляли вчитися на бариста. Але зараз через карантинні обмеження вони просто стажуються у більш досвідчених колег. Всі наші працівники офіційно працевлаштовані і кожен має однакові можливості для кар’єрного зростання. Найбільше ціную в людині відповідальність і дисципліну. Якщо майбутній працівник запізнюється на стажування, то він буде запізнюватися і на роботу. І якщо на це не зважати, то діла не буде.
Дуже прикро коли класні фахівці звільняються через переїзд або з інших причин. Скажу по-секрету — іноді навіть плачу. Я, звісно, радію, що вони знаходять собі роботу у Харкові чи Києві, я і досі підтримую з ними зв’язок, але прощатися з професіоналами завжди важко.
— Траплялося, що коли щось не виходило і хотілося все полишити?
— Будь-який бізнес починати складно. Просто так нічого не дається. Звісно, бували дні, коли щось не виходило і «опускалися руки». Особливо коли були проблеми з кадрами. Тоді я сама ставала за стійку у кав’ярні і працювала, поки справи не налагоджувалися. Найважче було, коли був повний локдаун. Працювати не можна, а у тебе лежать продукти, які треба реалізувати, інакше «прогориш». Але мене завжди підтримував мій чоловік, а ще рятувало те, що маємо великий досвід ведення бізнесу. Тому «дерлися вгору» чимдуж, щоб утриматися «на плаву». Шукали нові напрямки роботи — робили каву тільки на винос, займалися доставкою на замовлення тощо.
Карантин нас теж дечому навчив. Сьогодні 90% всіх наших працівників щеплені повністю проти коронавірусу, а ще 5% зробили перше щеплення.
— Чи є своя фішка у «Coffee TUTA»?
— Як у стаціонарних модулях, так і у пересувних ми готуємо каву і кавові напої з чотирьох сортів кавових зерен. Зупинилися на них, бо вони подобаються нашим клієнтам. Ми провели власне опитування, а щоб дізнатися смаки своїх клієнтів влаштовували дегустаційні дні.
Крім різних кавових напоїв ми пропонуємо чаї, які сортуються спеціально для нашого бренду. Також у нас є різні десерти. Можна перекусити випічкою чи сосисками.
Ще кожна людина у нас може придбати свіжозмелену каву. На замовлення клієнта ми можемо змолоти 100 чи 200 грамів. Це дуже зручно для тих, хто хоче зварити якісну каву у себе вдома.
Також наш заклад на замовлення обслуговує різні корпоративи та заходи у місті.
Ми цінуємо кожного клієнта. Постійним клієнтам даруємо бонусну картку, на яку повертається кешбек з кожної чашки кави.
— Сьогодні майже у кожному магазині є кавові машини. Також відкриваються нові кав’ярні. Не боїтеся конкуренції?
— Я не думаю, що кавові машини у магазинах — конкуренція для нас. Багато людей приходять у «Coffee TUTA» не просто попити кави, а ще й поспілкуватися з друзями. А деякі клієнти приходять спеціально до свого бариста, бо він готує каву так, як любить людина. І це дуже важливо. Адже не секрет, що з одних і тих інгредієнтів у кожної людини може вийти різна за смаком кава. Тому клієнти іноді навіть «йдуть за своїм бариста», якщо він/вона переходить працювати в іншу торговельну точку.
А конкуренція — це нормально. Я вважаю, чим більше буде конкурентів, тим краще для споживача. У людини має бути вибір.
— Знаю, у вашому закладі часто проводяться різні акції, в тому числі соціальні. Чому це робите?
— У мене двоє дітей-підлітків. І коли я бачу, що чиясь дитина потребує допомоги на лікування чи реабілітацію, то ніколи не пройду повз. Першій дитині, якій ми допомогли, це хлопчик з Сєвєродонецька. У нього була онкологія. Тоді ми виставили у кав’ярнях бокси для пожертв. Може й невелику суму назбирали, але внесли певну частку у лікування дитини. І знаєте, яка була радість та щастя дізнатися, що хлопчику зробили операцію. Сьогодні він живий, здоровий, а в їхній сім’ї народився ще один хлопчик. Потім ми збирали гроші на лікування дівчинці зі Старобільська, потім почали збирати Ані Ковальовій зі Сватового, але ввели локдаун.
Сьогодні стоїть бокс для збору коштів на лікування сватівському хлопчику Яну Соболю. Сподіваюся, що наші відвідувачі не залишаться байдужими до чужої проблеми. Ми самі завжди під час акцій перераховуємо гривню з кожної проданої чашки кави на допомогу хворій дитині.
— Ви розвиваєте свій бізнес поза межами Сватового?
— Крім чотирьох кав’ярень у Сватовому у нас працює точка у Куп’янську, п’ять кав’ярень у Старобільську і три у Сєвєродонецьку. У кожному місті у мене є довірені люди, які управляють там справами. Але всі рішення я ухвалюю самостійно. Щоб у бізнесі був порядок, потрібно самій все контролювати.
Ще ми розвиваємо інший напрямок — відкриваємо пивні заклади «BEER TUTA».
Пивний заклад «BEER TUTA» на кварталі Мирний
Продаємо там різні сорти пива, слабоалкогольні напої і соки. Вся продукція якісна і сертифікована. Це набагато складніший бізнес, тому подивимося наскільки він себе виправдає. Але потрібно розвиватися і рухатися вперед.
---
#UNPPP #NGO_MEDIA
Публікація підготовлена в межах проєкту «НГО та медіа: новий формат співпраці», що реалізується ГО «Медіапростір Україна» за технічного адміністрування ЗУРЦ у межах Програми ООН із відновлення та розбудови миру за фінансової підтримки урядів Данії, Швейцарії та Швеції.
Думки, зауваження, висновки або рекомендації, викладені в цьому матеріалі, належать авторам і не обов’язково відображають погляди ООН, та урядів Данії, Швейцарії та Швеції.
