Цей палац справжнє надбання Львова. Одна з найцікавіших архітектурних пам’яток. Палац Потоцьких ‒ прототип резиденції «Entire cour et jardin» короля Людовіка XIV. І це означає, що він збудований у стилі барокового класицизму.
Палай має два поверхи і є додатковий мансардний. З «французьким дахом» та дерев’яними конструкціями. Фасади рустовані з пластичним оздобленням. На центральній осі розташована парадна брама з декорованими металевими воротами та фланкована порт’єрками з «французькими дашками».
Палац спроектував французький архітектор Луї Д’овернь на замовлення графа Альфреда ІІ Потоцького, який дуже любив французьку архітектуру. Альфред не дожив до завершення робіт і закінчив будівництво його син Роман у 1890 році. Останній власник палацу покинув його після радянської окупації Львова у 1939 році.
Історія палацу була складною. У 1919 році під час святкового параду на палац впав літак американського пілота. Тоді пожежа знищила ліве крило будівлі, а ремонт та реставрація палацу тривали до 1931 року. Після Другої світової війни тут розмістився Інститут корисних копалин. З 1975 року будівлю використовували як Львівський міський РАЦС. Там одружилося понад 130 000 пар.
У часи незалежності України думали зробити з палацу резиденцію президента України. А в 2002 році місто передає палац Потоцьких Львівській галереї мистецтв. Після реставрації у 2007 року в палаці відкрили Музей європейського мистецтва XIV-XVIII століть.
На другому поверсі палацу знаходиться одна з найбагатших збірок європейського мистецтва в Україні. Серед яких твори «Ловля коралів і перлів» Якопо Цуккі, «Платіж» Жоржа де ла Тура, «Портрет молодої патриціанки» Софонісби Ангішоли, ескізи монументальних розписів Пауля Трогера, Йозефа Вінтерхальтера та багато інших витворів мистецтв.
У другій половині ХХ століття у палаці зняли «Аташе», «Таємний щоденник Симона Петлюри», «Владика Андрей», зокрема фільм «Д’Артаньян і три мушкетери» зняли у цьому палаці двічі. Загалом було знято 38 фільмів та кліпів.