Палац збудували нащадки генерала Василя Попова, якому Катерина ІІ подарувала землі, де і збудували палац. На території цих земель знаходяться ліси, які одразу сподобались Василю. Він був мисливцем, тому і вирішив збудувати тут палац. Проте це зробили його нащадки, аж через 100 років.
У 1894 році останнім власником плацу став Юрій Попов. Він любив мистецтво і був колекціонером. Тому палац більше нагадував музей, аніж будинок. Там зберігалися колекції книг, картин, зброї та багато іншого.
А ще у палаці був етнографічний музей та симфонічний оркестр.
З появою радянської влади Юрій Попов був вимушений покинути палац. Він забрав з собою цінні речі, а те що не зміг, викрали та знищили.
Будівля палацу теж почала руйнуватися. А точніше, у 1930 році будівлю почали розбирати на будівельні матеріали і залишилась тільки одна вежа. Збереглися господарські будівлі, присадибна будівля Василя Попова, стайня.В тих будівлях, які залишилися, зробили інтернат та гуртожиток технікуму.
У 1993 році палац перетворили на музей, але його відновлення ще не завершено. Зараз в музеї палацу можна подивитися його історію, етнографічні виставка, історію Другої світової війни, виставку місцевих художників, експонати зруйнованого замку.
