Якщо на початку 90-х в Україні спостерігався занепад економіки, то на початку 2000-х почалося зниження темпів інфляції, відновлення економічного зростання та стабілізація обмінного курсу на рівні 5,4 грн за 1 долар. У цей час Україна стала експортером низки товарів, на які у світі був попит. Це створило сприятливі умови для зростання добробуту людей у 2003-2008 роках. Водночас Україну накрила політична криза, яка потягнула за собою постійні перевибори та соціальну нестабільність. Що відбувалося в Україні та Сватівському районі з 2000 по 2009 роки читайте у нашому матеріалі.
Друге десятиріччя після проголошення незалежності в Україні запам’яталося «Помаранчевою революцією», політичною кризою, постійними перевиборами уряду та парламенту і не тільки. Коротко згадаємо про найбільш значущі події.
Знакові події в Україні з 2000 по 2009 роки
У 1999 році Леонід Кучма вдруге стає Президентом України. А вже через рік — у 2000-му, в країні пройшла перша масова акція під гаслом «Україна без Кучми».
З переходом на нове тисячоліття — в ніч з 31 грудня 2000 на 1 січня 2001 в Україні, як і у всьому світі, почалася істерія. Начебто, комп’ютерні системи дадуть збій при переході на цю дату. Але ніяких глобальних катаклізмів не відбулося.
У 2001 році відбувся перший і поки єдиний за останні 30 років всеукраїнський перепис населення. А 31 березня відбулися вибори до Верховної Ради за пропорційно-мажоритарною системою
2003 рік ознаменувався загостренням україно-російських відносин через конфлікт між Росією та Україною за острів Тузла у Керченській протоці. Тоді росіяни почали будувати греблю від Таманського берега до Тузли. 23 жовтня будівництво дамби зупинили за 100 метрів до розташування українських прикордонників.
2004 рік запам'ятався тим, що результати другого туру президентських виборів, де Янукович з мінімальним відривом переміг Ющенка, Верховним Судом були визнані недійсними і призначені перевибори. На це вплинули акції протесту проти фальсифікації виборів, які отримали назву «Помаранчева революція». Після перевиборів Президентом України став Віктор Ющенко.
Помаранчева революція, Київ, 2004 рік
Та вже у 2005 в країні почалася політична криза — уряд Тимошенко відправили у відставку, а ще Віктор Ющенко зняв з посади секретаря Ради нацбезпеки і оборони Петра Порошенка.
На березневих виборах у 2006 до Верховної Ради за кількістю депутатських мандатів перемогла Партія регіонів. Віктора Януковича обрали прем’єр-міністром України.
А вже через рік, у квітні 2007, Віктор Ющенко розпустив Верховну Раду. Позачергові парламентські вибори відбулися 30 вересня. Втім баланс партійних мандатів у Верховній Раді практично не змінився.
23 жовтня 2008 Європарламент визнав голодомор в Україні злочином проти людяності і висловив співчуття українському народу. Цього ж року у листопаді в Україні пройшли масштабні заходи зі вшанування пам’яті жертв Голодомору 1932–1933 років.
2009 ознаменувався «газовою війною» між Україною та Росією. Ще цього року у світі сталася перша за останні 40 років пандемія свинячого грипу від вірусу AH1N1.
Як і чим у ці роки жила Сватівщина
На початку 2000-х у Сватівському районі економічна ситуація у порівнянні з 90-ми роками трохи поліпшилася, але проблем вистачало. Найбільша — затримки заробітної плати. Наприклад, «Сватівська олія» заборгувала своїм працівникам 400 тисяч гривень, в той час коли середня зарплата по району на ті часи становила 100 гривень. Через нестачу грошей підприємства і населення не платили за комунальні послуги. В результаті комунальні підприємства заборгували енергетикам, за що їм постійно відключали електроенергію.
У сільському господарстві ситуація була трохи кращою. Як писали в газеті «Новини Сватівщини», більшість керівників сільгосппідприємств майже вчасно розраховувалися із пайовиками — за кожен пай тоді люди в середньому отримували 500 гривень. А от зарплата хліборобам та механізаторам виплачувалася частинами або не платилася взагалі. Крім того, створені на базі колишніх колгоспів агроформування через брак грошей не могли погасити борги по зарплаті за попередні роки. Таких боргів по району назбиралося аж 9 мільйонів гривень. Також на той час новоутворені агроформування заборгували і енергетикам — 2,1 мільйон гривень.
Але були і цікаві моменти. Ще на початку 2000-х Локомотивне депо у Сватовому ремонтувало вагони дизель-потягів. Один із таких поїздів у 2001 році був на виставці у Києві, де його визнали найкращим в Україні. Тодішні Міністр транспорту України Валерій Пустовойтенко та генеральний директор «Укрзалізниці» Георгій Кирпа відзначили колектив Сватівського депо на чолі з Миколою Жестовським.
Вагон підвищеної комфортності дизель-поїзда
Щоправда, сватівчанам після виставки цей дизель тільки показали. Його пригнали на перон залізничного вокзалу, де зібралися тисячі жителів. Всі охочі могли подивитися на вагон всередині. Учасники тих подій згадують зручні шкіряні сидіння, зроблені за європейськими стандартами, килимові доріжки, сучасні вбиральні та інше обладнання для комфорту пасажирів. Після такої собі презентації вагон перегнали до іншого міста і сватівчани більше його не бачили.
Після переведення Володимира Просіна на посаду заступника голови Луганської обласної державної адміністрації з 3 листопада 2003 року головою Сватівської райдержадміністрації призначають засновника агрофірми «Мілуватська» та фермерського господарства «Прогрес-10», голову районної організації Аграрної партії України Володимира Куницького.
Проблем в районі на той час вистачало — затримка зарплат, борги за комунальні послуги, неефективна організація роботи комунальних служб, які не розвивалися через катастрофічну нестачу грошей. Люди не платили за комуналку, а підприємства у свою чергу не платили податки. В результаті районний бюджет поповнювався дуже повільно, що впливало на рівень життя людей та створювало соціальну нестабільність.
Об’єднавши зусилля політичних партій і депутатів усіх рівнів, керівників підприємств, установ, організацій та підприємців, Володимир Куницький добився того, що Сватівський район поступово виходив із економічної кризи. За підсумками 2004 року, про які писала газета «Новини Сватівщини» у лютому 2005 року, заборгованість по зарплатах скоротилася майже у п’ять разів — з 1453 тисячі гривень до 321 тисячі. Сватівський район був у передовиках по області по збору зернових культур та за розвитком тваринництва. Вперше за останні 10 років за рахунок розвитку сільськогосподарських підприємств збільшилося поповнення районного бюджету, що дало змогу спрямувати на соціальний захист населення на 15% більше грошей, ніж минулого року.
Після президентських виборів у лютому 2005 року головою райдержадміністрації призначили тодішнього мера Євгена Рибалка, але вже у 2007 році його звільнили з посади на вимогу депутатів Сватівської районної ради.
З 2007 по 2014 роки районом керував Володимир Мормуль. Його правління запам’яталося будівництвом підвідного газопроводу до Містків, будівництвом храму по Веселій, ремонтом стадіонів у Гончарівці та Преображенному, проведенням водопостачання в селах Новоселівка та Коломийчиха, початком будівництва басейну у Сватовому тощо.
Культурні традиції Сватівщини, започатковані у 2000-х
Не зважаючи на непросту економічну ситуацію, на початку 2000-х на Сватівщині були започатковані різні культурні традиції. У Сватівському краєзнавчому музеї ми знайшли багато цікавих матеріалів, які відображають культурне життя Сватівського району у другому десятиріччі після проголошення незалежності України.
Тодішнє керівництво району велику увагу приділяло культурному відродженню українських традицій і залучало до цієї роботи всіх жителів. В музеї зберігаються безліч альбомів, зроблених руками вчителів та школярів, працівників сільських музеїв та сільських рад, де вони пишуть про видатних людей своєї громади.
Також цього року було прийнято рішення про проведення фестивалю мистецтв «Слобожанський спас». Вперше цей фестиваль у Сватовому провели 29 серпня 2003 року. Тоді він мав статус міжнародного, бо на гостину до Сватівщини приїздили не тільки аматорські колективи народної творчості з усієї Луганської області та інших областей України, а і з Росії. Артисти виступали у восьми номінаціях — «Пісенна Слобода», «Зіркова пісня», «Поетичний курінь», «Калинова зоря», «Слобожанські візерунки», «Козача вольниця», «Слобожанські віртуози» та «Слобожанський вернісаж».
В цей час на Сватівщині проходили різні фестивалі та конкурси: поетично-пісенний фестиваль «Моя Україна день новий зустрічає», Всеукраїнський огляд народної творчості, фестиваль мистецтв «Я славлю жінку Сватівщини», фестивалі поезії серед школярів та дорослих тощо. Кращі твори та вірші дітей входили до різних збірок юних сватівських поетів.
Ще на Сватівщині щорічно проводилися районні сімейні естафети. Започаткували їх у 2001 році до Міжнародного дня Матері та Дня сім’ї із залученням жителів всіх територіальних громад району. Естафети проводили, аби згуртувати людей різних поколінь навколо ідеї відродження традицій української родини та вшанувати талановитих людей, які мешкають на Сватівщині.
Причому щороку естафета була присвячена різним поколінням, тому й називалася по-різному: «Зігрій любов’ю дитину», «Слобожанському роду нема переводу», «Рідна Сватівщина, славная своїми ти синами...», «Багата родина, яка має дитину», «Мамо, тато і я — спортивна сім’я», «Обдарована дитина — щастя родини» та інші. У Сватівському музеї зберігаються цілі альбоми, де зібрані матеріали про родини та династії, молоді сім’ї, талановитих людей, які проживали тоді на території громад району.
Що відбувалося у Сватовому з 2000 по 2009 роки
В часи другого десятиріччя незалежності України у Сватовому поступово закривалися збанкрутілі підприємства. На кінець двотисячних практично не працювали завод торговельного устаткування, швейна фабрика, молокозавод, хлібокомбінат, Міжрайагротехносервіс, намагались реанімувати ремонтно-механічний завод.
Водночас на базі колишньої сільгоспхімії був створений «Агрохім», продовжували працювати «Сватівська олія», «Сватове-Агро». Також швидкими темпами продовжувалася газифікація міста і сіл, давали кредити на будівництво житла на селі, збільшилися видатки райбюджету на соціальний захист населення.
У 2002 році було створено міське підприємство «Сватівський міський ринок». Це дало можливість поповнити міський бюджет.
Ще у 2003 році створили Сватівське міське комунальне підприємство «Добробут». Його працівники обслуговували багатоквартирні будинки, але вже у 2010 році підприємство ліквідували. Тому сьогодні житловий фонд у Сватовому не перебуває на балансі у жодній комунальній установі. Відповідно, люди теж вже більше 10 років не платять за послуги по утриманню будинків.
У 2005 році створили ще одне комунальне підприємство «Сватове-благоустрій», яке і досі займається благоустроєм Сватового і сільських населених пунктів, які приєдналися до Сватівської тергромади.
У 2006 році створили комунальне підприємство «Сватове-тепло». З початку його заснування директором працює Володимир Данильченко. Він розповів, що на початку 2000-х у Сватовому було «Теплокомуненерго», що займалося опаленням багатоповерхівок та соціальних об’єктів. Підпорядковувався цей експлуатаційний район області. Але під час тотальної газифікації майже всі власники приватизованих квартир перейшли на індивідуальне опалення. Тоді в області пройшла реорганізація «Теплокомуненерго», а на місцях були створені комунальні підприємства, що надають послуги з теплопостачання здебільшого соціальним об’єктам. Хоча у великих містах такі підприємства і досі працюють.
У 2010 році знову були місцеві вибори, але це вже наступне десятиріччя, про яке ми ще напишемо. Так що слідкуйте за публікаціями.
----
Читайте нас у Telegram. Підписуйтесь на наш канал Сватове.City.
Читайте Сватове.City у Facebook.
А ще ми є у Instagram.
Приєднуйтесь до нашого каналу на YouTube.
