Як будували та якими були Сватівські хатини у XVIII столітті

Поділитись у Facebook Відправити в Twitter

Сватівські будинки належать до Слобожанського типу будівель. Маленькі поселення Слобожанщини XVIII століття виникли на місці сільських пасовищ та пасік. Їх часто і досі називають хатами.

Побудова та подвір’я

На всій території України сформувався відкритий тип подвір’я. Тобто ділянка, на якій стояли будинок і господарські будівлі, знаходилися під відкритим небом. Особливостей в розташуванні будівель не було. Все залежало від рельєфу і бажання господаря.

Як і зараз, на подвір’ї росли дерева, кущі, квіти. Двір закривали огорожею, яку робили з тонких стовбурів дерев. Найпопулярніший варіант огорожі — тин.

Житлову споруду і досі називають хатою. Українська хата пройшла багатовіковий шлях вдосконалення з однокімнатної до багатокімнатної. На Слобожанщині, щоб зробити багатокімнатні будинки, виділяли частину сіней або кухні. Могли і повністю перетворити ці кімнати у тепле приміщення.

Вхід до хати робили прямо з вулиці. У заможних були ґанки. У трикімнатної хатини по центру були розташовані сіни, а по обидві боки житлові кімнати та приміщення для зберігання продуктів, дрібного інвентарю та одягу.

 Сватівський музей

На подвір’ї були хлів для великої худоби, стайня для коней, саж для свиней, курник для домашньої птиці та вулик для бджіл. Зерно зберігали в житниці, хліб і борошно у коморі, сіно чи солому у сіннику.

Інтер’єр будинку

Українська піч завжди розташовувалась в куті хати, з одного боку від вхідних дверей. І була обернена своїм отвором до дверей. По діагоналі від печі робили святий кут. Там були ікони прикрашені тканиною або вишитим рушником. Ще на них вішали цілющі трави і квіти. Іноді для ікон робили спеціальні полички, а у заможних людей були іконостаси.

Під вікнами ставили стіл, з боку ставили довгу дерев’яну лаву. З іншого боку від столу ставили скриню. Простір між піччю і боковою стіною заповнювався дерев’яним настилом на стовпчиках. В день він використовувався для домашніх робіт, а вночі служив спальним місцем.

Вздовж центральної та бокової стіни встановлювали лави, які прикріпляли до підлоги. На свята їх прикрашали саморобними ряднами. Над дверима і поруч розміщувались дерев’яні полички для посуда.

Для освітлення використовували скіпки. Їх ставили біля вікна проти печі. Традиційна хата мала не менше трьох вікон і ще одне маленьке, за піччю.

Стіни будинку робили з дерев’яного плетеного каркасу. Каркас вертикально заплітали лозою, очеретом, а далі, з обох боків обмазували товстим шаром сумішшю соломи з глиною. Вони називалися мазна, мазанка, хворостянка. Будували і безкаркасні будинки із саману.

Підлога будинку була глиняною. Стелю підтримували дерев’яні балки. На них клали настил з дощок або прутів. Стелю завжди білили. Дах накривали соломою, зв’язаною снопами.

Як обирали місце для будівництва будинка

Вибір місця для нової хати завжди мав велике значення. До уваги брали віддаленість майбутнього житла від вулиці, рельєф садиби, як світло падатиме на будинок.

До місця, де розташовувалось нове житло, був цілий ряд вимог. Щоб город за хатою виходив до річки, ставка або долину. Щоб місце, де стоятиме хата було на пагорбі, де немає вологи. На цьому місці немає бути роси зранку. Де немає дерев. Обов’язково має бути місце для господарських споруд.

Є купа заборон, де не можна було будувати житло. Ось декілька з них: не можна будувати меншу за розміром, ніж минула. Вірили, що від цього зменшиться сім’я. Не можна було будувати на місці старої хати, там де були п’яниці або померлі від масових хвороб люди чи тварини. А ще на пустирях, роздоріжжях, стежках, дорогах. Там, де був хлів або стайня.

Як будували хату

Будувати хату було прийнято навесні чи влітку. У вівторок, четвер, п’ятницю та суботу. Не бажано будувати будинок у високосний рік, в понеділок, середу і свята.

Рано вранці починали будівництво. В чотири кути майбутнього будинку закладали жертовні атрибути. Це дрібні гроші, зерно, хліб, вино, трави, ікони, свята вода. Після завершення будівництва на гребні даху зводили хрест прикрашений квітами.

 «Голос громади»

Потім відзначали новосілля. Будівлю обов’язково освячували та обкурювали ладаном. Оберегами були ікони та рушники, якими прикрашалися вікна та двері. Часник та підкова слугували амулетами. Підкову прибивали до порога чи біля нього.

За матеріалами Сватівського краєзнавчого музею

 

Коментарі:
Маєте новину?
Бажаєте запропонувати тему чи героя публікації?
Дякуємо за повідомлення!
Ми обов'язково його розглянемо